Українська література 6 клас
ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ
Пригадай
Ритм (грец. – розміреність) – рівномірне чергування звукових чи інтонаційних елементів.
Рима – співзвучне закінчення слів у віршованих рядках.
Колискові пісні – народні пісні, що співають тоді, коли заколисують дітей, аби їх приспати. У цих піснях висловлюються любов матері до дитини, роздуми про майбутнє, звучать побажання, щоб дитина була сильною, працьовитою, доброю, щасливою.
Колисковим пісням властиві проста мелодія і розмірений ритм, що відповідає гойданню колиски. Виконувалися вони спокійним, тихим голосом, а слова добиралися пестливі, близькі для сприймання маленькою дитиною. Героями колискових пісень часто були свійські тварини, птахи, котики-воркотики.
Цить, дитино, не плач,
Принесе киця калач.
Вже недалечко – на мостику,
Несе калач на хвостику.
Ой котику, котику,
Мальований хвостику,
Не ходи кругом хати,
Не збуди нам дитяти.
Дитятко маленьке,
Спатоньки раденьке.
Колискові пісні особливі. У них багато любові до дитини, щирого піклування про немовля. Глибокі почуття й ніжність матуся передає лагідними словами, називаючи дитя пташеням, квіточкою.
Усі бажання матері спрямовані на те, щоб дитинка росла здоровою, розумною, доброю і на старість доглянула своїх батьків.
Щоб ти росла, дитиночко,
Росла, не боліла
Ані ручка, ані ніжка,
Ні біленьке тіло.
Рости, рости, сину,
Рости, мій розмаю.
Я на тебе, мій розмаю,
Всю надію маю.
Чи знаєш ти, що…
Мотиви колискових пісень використовували Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко._