|  | 

Не бував ти у наших краях! – ПАВЛО ТИЧИНА Скорочено

Не бував ти у наших краях! Там же небо – блакитні простори.,. Там степи, там могили, як гори.

А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш. Серце б’ється і б’ється в грудях…

Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших краях,

Бо відтіль не таким би вернувся! Чув про степ, що ген-ген простягнувся? – Єсть там люди – й зросли у степах, – Що не люблять, не вміють ридати. Що не можуть без пісні і нивки зорати!

Тебе ж завжди я бачу в сльозах… – Не бував ти у наших краях.

Коментар Вірш П. Тичини “Не бував ти у наших краях!” – поетичне звертання до уявного співбесідника. Ліричний герой говорить про свій улюблений степ, де небо без краю, де високі козацькі могили-кургани. де живуть мужні, працьовиті й співучі люди. Саме в них треба вчитися бути стійкими в життєвих випробуваннях, любити свою батьківщину.




Не бував ти у наших краях! – ПАВЛО ТИЧИНА Скорочено