|  | 

НЕ ХОЧЕТЬСЯ ТАНЦЮБАТИ, ТАК ЧЕРЕВИКИ ПРОСЯТЬСЯ (вечорниці, досвітки)

Серед молоді ж більш розповсюджені вечорниці, хоча й не такі популярні, як то було в наших прабатьків. Як же вони проводяться, ці українські вечорниці, що згадуються в багатьох художніх творах? Це щось на зразок сучасних клубів, дискотек, їх, можливо, “прототип”, що подекуди зберігся в дещо модифікованому вигляді. Там молодь знайомиться, зближується, а невдовзі й одружується.

Причому якщо молодь сидить до півночі, то це вечорниці, а якщо ж засиджується до третіх півнів, то це досвітки. Вечорниці тривають аж до початку Великого посту. Дівчата вибирають оселю для проведення вечорниць. Вдалим варіантом за традицією вважається оселя вдови.

Господиню всі прибулі величають паніматкою. Вона слідкує за дотриманням традицій й народного звичаєвого права під час вечорниць. Приміщення надається не безкоштовно, а за плату.

Тільки грішми платять рідко, частіше – хлібом або іншими продуктами, тканиною.

Відвідують вечорниці тільки неодружені молоді люди. Родичі – брати й сестри – намагаються ходити до різних осель. Першими сходяться дівчата, а слідом за ними хлопці. Якщо вечорниці припадають на будні дні, то й займатися дівчатам слід буденними справами, наприклад шити, вишивати тощо.

У хлопців “обов’язки” значно легші та цікавіші: співати пісні, розповідати різноманітні історії, казки, танцювати, залицятися – словом, якнайстаранніше заважати дівчатам працювати. До речі, найкращі анекдоти, народні байки, оповідання та жартівливі пісні завжди народжувалися саме на вечорницях. Узагалі-то, гумор – одна з характерних рис українського народу.

Майже жодне свято, застілля не обходиться без жартів і жартівливих пісень, а тим більше молодечі посиденьки – вечорниці. Тематика їх найрізноманітніша, адже торкаються такі пісні майже всіх сфер духовного й фізичного життя українця. Пригадаймо, приміром, кілька жартівливих пісень, що ними розважаються дівчата та хлопці.




НЕ ХОЧЕТЬСЯ ТАНЦЮБАТИ, ТАК ЧЕРЕВИКИ ПРОСЯТЬСЯ (вечорниці, досвітки)
Обратная связь: Email