|  | 

Неологізми – Засоби словотворчого увиразнення мовлення

РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ

6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ

6.2. Художньо-мовленнєва організація літературного твору

6.2.1. Засоби словотворчого увиразнення мовлення

6.2.1.1. Неологізми

Неологізми (від грец. – новий і? – слово) – це новостворені слова, значення слів, словосполучення, що з’явилися в мові й ще не перейшли до розряду загальновживаних. Загальна причина появи неологізмів полягає в необхідності давати назви тим новим явищам і поняттям, які з’являються у процесі невпинного розвитку людського суспільства. При цьому, “якщо предмет чи поняття закріплюються в житті суспільства, то їхня назва з часом перестає сприйматися як нова й переходить до активної лексики. Коли ж вони втрачають актуальність, їхня назва стає історизмом.

Так, слова “космонавт”, “ЕОМ”, “комп’ютер”, “колготки”, “універсам”, що з’явилися кілька десятиліть тому, уже стали звичними й вийшли з розряду неологізмів. За станом на 1993 рік неологізмами є такі слова, як “СНД”, “снумівець”, “роздержавлення”, “комп’ютеризація”, “брокер”, “бартер”, “відеосалон”, “холдинг”, “рекетир”…” .

Неологізми, у свою чергу, поділяються на загальномовні та індивідуально-авторські. Загальномовними називають такі нові слова, які, по-перше, досить швидко стають надбанням усіх або обмеженого за якоюсь ознакою (професійною, соціальною, територіальною) кола носіїв мови, і, по-друге, виконують переважно номінативну, тобто називну, функцію. Індивідуально-авторськими називаються такі нові слова, які створюються письменниками і вживання яких, по-перше, виконує не стільки номінативну, скільки оціночно-виражальну функцію. Порівняйте з оцінкою, яку дає індивідуально-авторським неологізмам Б. Томашевський: “Неологізми – це такі слова, які створює сам митець, сам поет, письменник не для того, щоб дати їм загальний ужиток, ввести їх до загальновживаної мови, в загальний словник, а для того, щоб читач відчував у процесі сприйняття самого художнього твору, як перед ним народжується нове слово. Неологізм повинен завжди сприйматися як певний винахід саме даного митця, він неповторний. Як тільки починають його повторювати, вводити до загального словника, він втрачає той стилістичний ефект, на який розраховував митець.

Митець розраховує на неологізм як на слово, що створюється на очах у читача й виключно для даного контексту” . Пропонуємо приклади індивідуально-авторських неологізмів П. Тичини: “…Діло брать, щоб аж сміялось… Щоб життя в нас виноградно і пшенично наповнялось”; “…свиня…од всіх свиней свиніша”; у В. Маяковського: “фимиамился восторг”; “И пошли часы необычайниться”.

“Хай вигадані відповідними художниками слова, нові слова залишаються назавжди тільки їх словами, – писав Л. Булаховський, – хай вони не поступають до активного фонду загальної мови, – але там, де їх ужито, вони живуть і довго житимуть своїм повним художньо-естетичним життям, на своєму місці вони є збагаченням мови як засобу служити виявом певної діючої образності та емоційності і, подобаючись хоча б певному колу читачів, тим самим виправдовують своє народження і своє існування” .

Індивідуальна новизна – одна з найяскравіших ознак художнього мовлення. Функцію неологізації мовлення при цьому виконують не лише виключно неологізми як такі, а й усі інші засоби лексико – і контекстуально-синонімічного увиразнення мовлення, які порушують автоматизм його сприйняття за рахунок того, що завжди надають мові несподіваних словесних форм, які більшою або меншою мірою психологічно асоціюються в читача з чимось новим, незвичним.


Твір на тему: Неологізми – Засоби словотворчого увиразнення мовлення




Неологізми – Засоби словотворчого увиразнення мовлення
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email