|  | 

Незабутній і невмирущий Володимир Івасюк

Незабутній і невмирущий Володимир Івасюк Умирають співці – пісні залишаються. Інколи трапляється, що ім’я автора губиться серед віків, а пісня живе – стає народною. Люди приймають те, що їм близьке, що хвилює душу і серце.

Поет і композитор Володимир Івасюк прожив коротке життя – йому було лише тридцять років, коли загинув за нез’ясованих обставин. Лікар за професією (закінчив Львівський медичний інститут). За покликанням – пісняр.

У досить короткий проміжок часу створив близько сорока пісень на слова сучасних йому поетів, видав кілька пісенних збірок. Писав не лише музику, а й слова. “Я піду в далекі гори”, “Два перстені”, “Пісня буде поміж нас” – це повністю його пісні: і слова, і музика В. Івасюка.

Про пісню “Водограй” хочеться сказати окремо. Вона мені дуже близька, хоч і написана вже давно. Як на мій погляд, це не просто пісня – це художня розповідь про чудовий край: Карпати!

Котить хвилі наш Черемош, А куди – не знає, Поміж гори в світ широкий Тече, не вертає.

Хто був у Карпатах, той зрозуміє моє захоплення цим краєм. Я була у Прикарпатті, в м. Яремчі, бачила річку Прут, печери Олекси Довбуша. Була біля водограю і не могла не співати: “Подивись, як сіру скелю б’є вода іскриста…”

Саме тут, у Яремчі, знімався телефільм “Червона рута” – про це нам розповіли місцеві жителі. І як було не згадати незабутнього і невмирущого Івасюка, його пісні, що живуть і нині, радують душі багатьох. Пісня “Червона рута” дала назву не лише телефільмові – з 1989 року в Україні проходить щорічний всеукраїнський фестиваль сучасної української пісні і музики “Червона рута”. Таланти не вмирають – вони живуть в піснях. І В. Івасюк – серед нас.




Незабутній і невмирущий Володимир Івасюк
Обратная связь: Email