|  | 

Нова поетика – Відкрита книга РОМАН “АННА КАРЕНІНА”

Лев Толстой 1828 – 1910

Відкрита книга

РОМАН “АННА КАРЕНІНА”

Нова поетика

Складний комплекс морально-філософських проблем, який повністю трансформував жанр традиційного сімейного роману, набув у “Анні Кареніній” адекватного художнього втілення. Так само й психологічний аналіз, змалювання внутрішнього світу героїв, зображення характерів у їхньому розвитку й індивідуальній специфіці прибрали тут нових, своєрідних форм.

Істотним є те, що авторські думки не подаються в романі Толстого у вигляді прямих авторських суджень, а доводяться до свідомості читача суто художніми засобами, через опис враження, яке той чи інший герой справляє на оточуючих. “Об’єктивність” такого роду (в дусі Флобера) спричинилася навіть до нерозуміння роману першими читачами й критиками, які, не помітивши новаторських відкриттів Толстого, побачивши в романі “салонне” зображення “панських амурів”, розгублено запитували: “Кому ж співчуває автор? Кого засуджує? Що хотів висловити своїм романом?”

“Якби ж я хотів сказати словами усе те, що мав на меті виразити романом, то я повинен був би написати роман такий самий, який я написав спочатку”, – писав Толстой. Відповідь неможливо сформулювати в одній фразі; вона міститься в усій структурі роману, в “лабіринті зчеплень”, у співвідношенні образів, мотивів, асоціацій, в узагальненому змісті епіграфа: “Мне отмщение, и Аз воздам”.

Особливістю нового поетичного стилю роману “Анна Кареніна” є його розгалужений асоціативний план, який створюється системою пов’язаних між собою образів-метафор, “ключових” слів і мотивів. Почуття тривоги, розгубленості, відчаю, властиве роману в цілому, виражається через символічний підтекст “ключових” міфологем “плутанини”, “виру”, “безодні”, “павутиння”, які, з одного боку, виступають як лейтмотиви композиційних частин роману, а з другого – є засобом місткої психологічної характеристики персонажів або ж певного етапу їхнього життя.

У “лабіринті зчеплень” не меншу роль відіграє образ-мотив “залізниці” – символ трагічної “колії життя” Анни, який, окрім того, підтекстно виражає різноманітність важливих в авторській концепції понять: “зло” цивілізації, роз’єднання людей, нещастя, загибель, “тяжкий шлях”, “розходження шляхів”. На залізничному вокзалі відбулася перша зустріч Анни і Вронського, залізниця роз’єднала їхні життя назавжди.

Nota bene. Символічний шар роману “Анна Кареніна”, його своєрідний метафоричний стиль склався не без впливу імпресіоністичної лірики Фета й філософської поезії Тютчева. А. Фет, з яким Толстого пов’язували дружні стосунки й повне взаєморозуміння, один з небагатьох оцінив роман “Анна Кареніна” як художнє відкриття, прорив у нову поетику інакомовлень, натяків, символів.

Мала свої наслідки для історії створення роману й зустріч Толстого з Ф. Тютчевим, що відбулася влітку 1871 р. (до речі, на залізниці, у вагоні потяга), їхня чотиригодинна розмова про шлях цивілізації та її “згубні” впливи. У романі “Анна Кареніна” потрактування стихійної сили кохання як “фатального поєдинку” й загибелі жінки в цьому поєдинку підготовлене мотивами поезії Тютчева.




Нова поетика – Відкрита книга РОМАН “АННА КАРЕНІНА”
Обратная связь: Email