НОВЕЛА ЯК ЛІТЕРАТУРНИМ ЖАНР

З історії жанру. Одним із малих оповідних жанрів є новела. Витоки новели сягають у XIII-XIV ст. В європейській культурі то була епоха Відродження (або Ренесанс). Тоді в 1281 р. в Італії з’явилася збірка під назвою “Новеліно”, де було вміщено понад сто різноманітних оповідок, де йшлося про цікаві випадки з життя городян.

Хто був автором цієї збірки, достеменно невідомо. Імовірно, вона мала багатьох авторів, а хтось один потім зібрав і записав ті історії, які люди переказували одне одному на міських площах і вулицях. Значним кроком в утвердженні жанру новели була творчість італійського письменника Джованні Боккаччо. Талановитими авторами новел були: у XIX ст. – Едгар Аллан По, Вашингтон Ірвінг, Проспер Меріме (США), Ернст Теодор Амадей Гофман (Німеччина), Антон Чехов (Росія) та ін; у XX ст. – Іван Бунін (Росія), Василь Стефаник, Михайло Коцюбинський (Україна), Акутагава Рюноске (Японія), Герберт Джордж Уеллс (Англія) та ін.

За читанням. 1836 р.

Ознаки новели. Новела є невеликим за обсягом твором, у ній небагато персонажів і, як правило, одна сюжетна лінія, не розгалужена, не переобтяжена описами й характеристиками. Новела дуже подібна до оповідання.

Утім, на відміну від оповідання, вона відзначається гостротою й напруженістю дії, несподіваним перебігом подій і незвичайним фіналом. Отже, новелі властиві незвичайність, оригінальність явища, що зображується у творі, гострота сюжету, несподівана розв’язка, а також яскравість і влучність художніх засобів, серед яких велику роль відіграють символи, виразні деталі, підтекст. Внутрішній світ персонажів у новелі показаний не прямо, а через прихований смисл подій, образів і ситуацій.

Йоганн Вольфганг Гете писав: “Новела є ніщо інше, як нечувана подія”. Едгар По визначив одну з провідних ознак новели – “єдність ефекту або враження”. Антон Чехов уважав головним у новелі лаконізм (тобто мінімум словесних засобів) і при тому широчінь думки.

Хоча новела відрізняється від оповідання цілою низкою ознак, ці жанри не можна протиставляти. Нерідко їх важко відокремити навіть у творчості одного письменника. Так, у деяких оповіданнях Дж.

Лондона, Е. По та інших можна знайти й ознаки новели.

Види новел. Існують такі різновиди новел, як психологічна (побудована на розкритті особливостей характерів персонажів), філософська (порушує важливі питання сенсу буття людини), фантастична (де є фантастичні події), гумористична чи сатирична (де зображуються комічні ситуації, смішне в характерах персонажів) тощо. Нерідко різновиди новел можуть перехрещуватися між собою, що є цілком природно для літератури, у якій художній твір є багатозначним явищем.

Новела (з італ. novella – новина) – невеликий за обсягом епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.

Перевірте себе

1. Дайте визначення новели. 2. Назвіть жанрові ознаки новели. 3. Яких представників жанру новели у світовій літературі ви знаєте? 4. Визначте подібність і відмінність між оповіданням і новелою. 5. Які оповідання, що ви прочитали, можна назвати новелами?

Поясніть свою думку.