|  | 

О. Коломієць. “Дикий Ангел”. Болючі проблеми сучасності в творі: єдність особистого і громадського, відповідальність кожної людини за свою працю, поведінку, спосіб життя перед майбутніми поколіннями

УРОК 46

Тема. О. Коломієць. “Дикий Ангел”. Болючі проблеми сучасності в творі: єдність особистого і громадського, відповідальність кожної людини за свою працю, поведінку, спосіб життя перед майбутніми поколіннями.

Мета: проаналізувати твір О. Коломійця, обговорити головні проблеми твору, закріпити вивчене про драму; виховувати повагу й пошану до батьків та народної моралі, почуття справедливості, доброти, людяності.

Тип уроку: урок-бесіда.

Обладнання: п’єса О. Коломійця, ілюстрації до п’єси “Дикий Ангел”, виконані учнями.

Хід уроку

I. Організаційна частина.

II. Перевірка засвоєних знань.

Запитання та завдання для учнів.

1. Розкажіть про життєвий шлях О. Коломійця.

2. Проаналізуйте (оглядово) творчий доробок драматурга.

III. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

IV. Проведення бесіди.

Орієнтовні запитання для бесіди.

1. Які життєві проблеми порушено у творі? Чи цікаві вони для вас?

2. Яким був Платон Микитович Ангел у сім’ї?

3. У чому суть його життєвих принципів? Як він бореться за бережливість і ощадливість?

4. Які погляди на виховання відстоює Ангел, яку сім’ю відстоює?

5. Чому погляди Платона на виховання викликають сумнів у його сусідів? Як вони ставляться до Ангела?

6. Що в діях і вчинках Ангела ви поділяєте, а що – засуджуєте?

7. Доведіть, що “занадто правильний” Крячко є персонажем негативним.

8. Яке враження справили на вас інші дійові особи? Чи погоджуєтесь ви з думками Ліди про роль дружини в сім’ї?

9. У чому майстерність драматурга? Розкрийте значення п’єси. Слово вчителя.

Цінність літературного твору визначається, передусім, важливістю та актуальністю життєвих проблем, порушених і розв’язуваних автором. Підзаголовок п’єси – “повість про сім’ю” – і є основною проблемою драми. Сімейне виховання, родинні традиції відіграють визначальну роль у формуванні світогляду та морально-етичних принципів молодого громадянина, тому п’єса є надзвичайно актуальною в наш час. Проблему батьківського авторитету і відповідальності батьків за своїх дітей, за їхню працю автор поєднує з проблемою вірності батьківським традиціям. Мабуть, вперше в літературі у цьому творі гостро і принципово звучить питання про ощадливість і бережливість у всьому, що є джерелом піднесення добробуту кожної окремої сім’ї і багатства та могутності всієї країни.

Це – надзвичайно актуальне питання для сьогодення.

Єдність особистого і громадського, чесна й сумлінна праця кожного члена суспільства, відповідальність перед майбутніми поколіннями за те, що ти зробив у житті, – це визначальні життєві принципи головного героя Платона Ангела, який вважає їх обов’язковими для всіх.

Усі проблеми, порушені у творі, торкаються образу центрального персонажа – Ангела, тому розкриємо його характер, погляди, життєве кредо.

(Учн ірозповідають про сім’ю Ангелів, уклад їхнього життя, авторитет батька, розподіл грошей.)

Запитання та завдання для учнів.

– За що Платон Микитович “поважає” гроші, чому виховує в дітей ощадливість?

– Що означає, за Платоном Ангелом, “жити як слід”? (Доцільно зачитати слова Ангела: “… Ми разом з державою і плануємо, і багатіємо… Правда, я трошки попереду. Бо в неї є ще чимало дармоїдів: або не працюють зовсім, або багато балакають і мало роблять… А в моїй державі цього немає.

Як заробив, так і їж! Як заробив, так і одягайся”.)

Слово вчителя.

Ангел добре знає, що гроші – мірило достатку, а заробляються вони працею. Хизуватися бідністю, злиднями, на його думку, соромно: “І жити треба неабияк, а добре, багато, – вкоренятися в життя, щоб усе було, і про запас було. І це не гріх. Заробила моя сім’я на “Запорожця”, а державі два “Запорожці” ми заробили; телевізор – їй два телевізори.

Більше ми робим – краще державі. Більше труда – міцніша держава.”

Ангел виступає за сувору економію, бо в ній – запорука добробуту. “Хочемо жити добре. Від заводу аж до соломинки, до гвіздочка, до кирпичинки – все берегти треба! Скупими бути! А не розкрадниками і байдужниками!”

Отже, прагнення до заможного життя в Ангела має не тільки приватний характер, воно невіддільне від загальнонародних і державних інтересів. Його думки про бережливість і ощадливість зараз звучать особливо актуально.

– Які ж, на думку Платона Микитовича, основні принципи виховання дітей у родині?

Людина виховується в праці – такий непорушний сімейний закон Ангела. Серед його дітей немає ледарів. Діти не бояться прані, їх не лякають майбутні життєві труднощі.

Ангел осуджує сучасне виховання, бо діти мало працюють і багато відпочивають. До дітей, вважає він, треба ставитися суворіше, вимогливіше. “Поступись перед дітьми раз – вдруге вони тебе і запитувати не будуть”. Крячкового сина, який після закінчення десятирічки два роки ніде не працює і пиячить, Ангел називає “злодієм” і обгрунтовує це так: “Не працює, а їсть – значить злодій”. Відповідаючи Крячкові-батькові на запитання, як же треба було вчити сина, щоб він став хорошою людиною, Платон Микитович переконливо твердить: “Трудом! Здорову руку прив’яжи, щоб вона не рухалася місяців зо два, а потім відв’яжи, склянки води до рота не донесеш нею.

А коли твій син не два місяці, а двадцять років нічого не робить, то ясно – калікою став. їсти, пити хоче, а робити ні. Каліка з калік”.

На думку Ангела, діти повинні тримати звіт перед батьками, а батьки – відповідати за їхню поведінку, моральне обличчя і працю.

Запитання для учнів.

– Як ставиться Платон Ангел до ранніх шлюбів?

“Закінчиш інститут, попрацюєш, щоб у гаманці завелося, а тоді й женися. Інакше як жити?” – наставляє батько найменшого, студента.

– Як ви оцінюєте вчинок батька, який проганяє сина з дому за непослух?

– Чи погоджуєтеся з реплікою Ліди, ніби “З милим рай і в курені”?

“В курені живуть злидні, а злидні перегризають горло коханню, хоч

Би яке воно було!” – це позиція Платона Ангела.

Згодом ми бачимо, що в Павликовій душі немає образ на батька.

У вихованні своїх дітей Ангел керується суворими моральними принципами. Але деспотом його назвати не можна.

(Учні розповідають про Федора і Клаву і доходять висновку, що Платон Ангел завжди чинить виважено і справедливо.)

– У чому суспільне значення позиції Ангела?

Дії та вчинки головного персонажа спрямовані не на забезпечення власного добробуту, а, головним чином, на удосконалення різних ланок суспільного життя. Соціальна спрямованість його вчинків найвиразніше виявилась у ставленні до найстаршого сина, Петра, який займає високу посаду. Дізнавшись, що Петро не виступив проти помилкового рішення спорудити багатоповерховий будинок у місці, де жити буде неможливо, Платон Микитович радить йому визнати свою помилку перед відповідною інстанцією, бо “найбільше шкоди приносять землі нашій, людям, державі маленькі временщики.

За кожен рік, за кожен місяць, за кожну годину своєї роботи – відповідай! Помреш, і тоді пам’ять про тебе відповість за діла твої.”

Платон Ангел відповідає за своїх дітей навіть тоді, коли вони самі вже стали батьками. “У держави – вас мільйони – за всіма і не встежиш, а в мене вас четверо. Кожного мушу бачити і за кожним наглядати! Споконвіків так велено батькам!” Такий державний підхід в Ангела до всього. Він чесно виконує свої обов’язки і перед державою, і перед сім’єю, почуває себе відповідальним за виховання молодого покоління, за те, що буде завтра.

Треба так жити, щоб у пам’яті людській залишились твої добрі справи.

(Звичайно: у деяких випадках діти будуть не на боці Платона. Це лише пожвавить обговорення твору.)

Антиподом Платона Ангела виступає Крячко.

– Чому Крячко і Ангел не стали однодумцями у поглядах на життя?

– Що не сприймає Крячко в Ангела?

– Чим небезпечні такі люди, як Крячко?

Врешті-решт учні дійдуть висновку, що за “непримиренними” промовами Крячка приховується бездіяльність, споживацтво, які вплинули на формування характеру Крячка-сина.

Старий Крячко радіє, коли в сім’ї Ангела виникають конфлікти. Однак те, що змалку закладено сім’єю у виховання дітей, не може зникнути безслідно. В останній картині драми вся родина Ангелів знову збирається в рідній хаті.

Кожного з дітей життя переконало, що батьківська наука – єдино правильна.

– Чим запам’ятались вам інші персонажі?

(Учні розповідають про дружину Ангела, синів – Петра, Федора, Павлика, доньку Тетяну.)

На прикладі синів Ангела можна спостерігати чітку спадкоємність поколінь.

Цікаві міркування Ліди про місце і роль жінки в сім’ї.

– А якої ви думки про місце жінки в сім’ї і громадському житті?

(Закономірно, що під час обговорення даного питання виникне дискусія.)

Характеризуючи художню своєрідність п’єси, учні відзначають уміння драматурга загострити сюжет, протиставити світоглядні позиції персонажів, зацікавити читача і глядача динамічними діалогами. Мова дійових осіб яскрава, виразна, відповідає характерові персонажів. (Свої думки учні ілюструють прикладами, цитатами.)

V. Підсумки уроку.

Слово вчителя.

О. Коломієць порушує у п’єсі багато актуальних питань сьогодення, а найперше – відповідальність кожної людини перед собою, суспільством, перед майбутніми поколіннями за свої вчинки. У творі звучить думка про те, що сім’я – основа формування чесної, сумлінної, свідомої, відповідальної людини.

Аналізувати проблематику та образи п’єси “Дикий Ангел”. Використана література:

1. Кисильов Й. Дикий ангел та інші//Вітчизна.- 1979.- №3. – С. 136-139.

2. Наєнко М. Олекса Коломієць//Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст. – Т.4. – К., 1995.- С. 404-406.

3. Сидоренко В. Урок-бесіда про драму О. Коломійця “Дикий ангел”// Українська мова і література в школі,- 1986.- №3.- С.19-25.

4. Шейко-Медведєва Н. Мандри душі//Коломієць О. П’єси,- К., 1990,- С.5-20.




О. Коломієць. “Дикий Ангел”. Болючі проблеми сучасності в творі: єдність особистого і громадського, відповідальність кожної людини за свою працю, поведінку, спосіб життя перед майбутніми поколіннями
Обратная связь: Email