|  | 

Образ Кирила Тура в романі “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша

Кирило Тур – один із найколоритніших персонажів роману. Він оповитий романтикою запорозьких подвигів, січового братства. Джерела образу Тура слід шукати в народних думах та історичних піснях. Він так характеризує козацьке життя: “А в нас над усе – честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала.

Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла була голова на плечах. Не сьогодні, дак завтра поляже вона, як од вітру на степу трава, а слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже”. Відважний і великодушний, він ладен віддати життя за бойове побратимство, козацькі звичаї. “Лучче мені Проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного”, – говорить він побратимові-чорногорцеві, коли той пропонує вистрілити у Петра, у якого в руках лише шабля. Йому притаманні відчайдушні вчинки, продиктовані козацькою звитягою.

Він з однаковою відчайдушністю викрадає Лесю Череванівну, наречену Сомка, та приходить до ув’язненого Сомка, щоб врятувати його ціною власного життя. Мова Кирила близька до народнопісенної, вона сповнена прислів’ями, приказками і різноманітними дотепами.




Образ Кирила Тура в романі “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша