|  | 

Образ пана-ліберала в повісті “Інститутка” Марко Вовчок

У повісті “Інститутка” Марко Вовчок викриває не тільки жорстоких панів, таких, як інститутка, ай “добрих”. Одним із таких ліберальних панів є полковий лікар. Образом лікаря письменниця. викрила дворянський лібералізм. Від “доброти” поміщика-ліберала кріпакам ніяк не легше: він “не б’є, не лає, та нічим і не дбає”.

Цей, за висловом Назара, “квач” має приховане нутро гнобителя. Куди й поділась пайова “добрість”, коли він віддавав Прокопа в солдати. Порівняно з інституткою, пан має лагідну вдачу. Він добрий в очах селян, тому кріпаки й не чекали від свого пана погіршення життя.

Проте пан – безвольний! слабодухий, він у всьому задовольняє примхи своєї дружини. Це нікчемна, безхарактерна і боягузлива людина. Крок за кроком розкривається панська “доброта”: він не нагодував голодну Устину, коли їхали на хутір, з його наказу Прокопа віддали в солдати. Своїм невтручанням у вчинки дружини лан зруйнував сім’ю Назара.

Люди знемагали від непосильної роботи, знущань інститутки, а пан вдавав, що нічого не помічав. В оцінці кріпаків він “квач”, “дурень”, “ніщо”. Цим образом Марко Вовчок підводить читача до думки, що нема добрих панів, усі вони нелюди, тільки діють по-різному: одверто чи замасковано. Пан-ліберал – представник панівного класу, який вже не може втримати в покорі своїх кріпаків. Марко Вовчок показує його безпорадність, розгубленість перед зростаючим народним гнівом. ‘ Образом пана письменниця доводить, що народу ні від кого чекати добра, кращу долю треба здобувати в боротьбі з гнобителями.

Таким чином, усі образи панів у повісті “Інститутка” – це типові образи поміщиків-експлуататорів.




Образ пана-ліберала в повісті “Інститутка” Марко Вовчок