|  | 

Образ української Мадонни в поезії Л. Кисельова “Катерина”

Поезія Леоніда Кисельова “Катерина” вражає двома яскравими і значимими планами: історією України та постаттю національної Мадонни – Шевченкової Катерини. Ці два плани, дві теми, настільки органічно злиті, що становлять єдине ціле, наповнене глибоким символом поетове відкриття:

Доки буде жити Україна

В теплім хлібі, в барвних снах дітей, –

Йтиме білим полем Катерина

З немовлям, притнутим до грудей.

Цей образ Мадонни – Катерини піднявся над роками української історії, в якій “Вилами розхитували трони, // Руйнували все старе до тла” і яка пеститься “В теплім хлібі, в барвних снах дітей”. Вся горда історія України закарбувалася на серці національної Мадонни, “освятивши невимовним болем // Все прийдешнє, кожну нашу мить”. З цим болем і величчю йде Катерина, “тим шляхом, що наші кревні йшли”. Ми знаємо, шо цей шлях має і чорні години занепаду, і світлі злети, і политі кров’ю роки.

Та Катерина, за поетом, йде “білим полем”, і, “мов велике коло, // біле небо навздогін летить”. Думається, що епітет “біле” (поле, небо) підкреслює винятковість місії Мадонни:

Тільки би вона донесла сина

До свого народу, до людей.

Її син – це нащадок українського роду, його майбутнє. У ньому – майбутня історія прекрасної волелюбної країни, тому

Про дівочу цноту, про калину

Не співай, поете, не квили…

І от перед нами постає вже не знеславлена “Шевченкова Мадонна”, а “біла Катерина” в ореолі своєї святості, бо через українських Мадонн продовжується життя нації. Ось чому для Л. Кисельова так важливо застерегти суспільство:

Тільки би Шевченкова Мадонна

В сніжне небуття не полягла!




Образ української Мадонни в поезії Л. Кисельова “Катерина”