|  | 

Образ Устини в повісті “Інститутка” Марко Вовчок

Устина мала важке дитинство: “Ватька-матері не зазнаю: сиротою зросла я при чужині, у людях”. Відколи у десятирічному вщі йі взяли до панського двору, вона нічого окрім цілоденної, праці й не бачила. Особливо нестерпним життя Устини стало після приїзду панночки-інститутки, до якої її приставили покоївкою. Устина зазнала багатьох знущань і від старої поміщиці, і від молодої, але це не зломило її життєлюбності і веселої вдачі: “Було мене й б’ють (бодай не згадувать) – не здержу серце, заплачу, а роздумаюсь трохи – і сміюся”.

Устина прагне волі та вірить у краще майбутнє. “Любо на волі дихнути”, – така думка Устини проходить через усю повість. Життя кріпачок у старої поміщиці було важким: кожного дня праця в “дівочій”, постійна лайка від старої поміщиці, а нерідко – бійка. З приїздом панночки в маєток життя стало ще нестерпнішим. Особливо багато лиха зазнала Устина, коли інститутка обрала її собі за покоївку: “Прийду було її вбирати, то вже якої наруги я од неї не натерплюся!

Заплітаю коси – не так! Знов розплітую та заплітаю, – знов не так!.. Вона мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коЛе, і водою зливає, – чого, чого не доказує над моєю головонькою бідною!”.

Постійні утиски та знущання залишила свій відбиток у душі Устини, виробивши в неї терпеливість і покірність, але разом з тим, і ненависть до панів. Одного разу інститутка ледве не задушила Устину: “Я тебе на шматки розірву! Задушу тебе, гадино… Вона мене, як схопить за шию обіруч!.. Руки холодні, як гадюки”, Марко Вовчок через Устину висловила власне ставлення до гнобителів і цим кинула докір інституту “благороднихдівиць”,якнйне давав своїм вихованкам справжніх знань, освіти, не виховував рис благородства: “Чого там панночки нашої не навчено!

А найбільш, бачся, людей тумашіти!”. Устина виросла серед чужих людей, тому вона добре розуміє чуже горе, співчуває своїм подругам. Вона добра, лагідна дівчина. Коли Катря запитує Устину, яка з себе молода пані, та відповідає правдиво: “Недобра”.

Устина здатна на глибокі почуття, щиро кохає Прокопа, вле в умовах кріпосництва їх одруження не принесло щастя. Дівчина солідарна зі своїм чоловіком Прокопом, з Катрею і Назаром, поділяє їхні думки і настрої. її наділено тонким розумом. Устина є виразником народної мудрості: у мові Устини багато прислів’їв (“Уродись, кажуть, та і вдайся”, “Журбою поле не перейдеш”). Устина – віддана дружина.

Коли пани віддали Прокопа у москалі, до Києва разом з ним виїхала й Устина. її життя в місті трохи покращало, бо вона вже не залежала від панів і сама заробляла гроші для родини. Коли Прокіп пішов з військом у похід, Устина живе спогадами про нього, вірою в краще майбутнє. Образ Устиии є дещо узагальненим образом жінки-кріпачки із багатьох інших творів Марка Вовчка.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Твір на тему: Образ Устини в повісті “Інститутка” Марко Вовчок




Образ Устини в повісті “Інститутка” Марко Вовчок
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email