|  | 

Образи експлуататорів в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного

Визначним досягненням реалізму авторів роману є правдиві художні узагальнення буржуазно-поміщицьких порядків, підкреслення гнобительської суті всього суспільного ладу царської Росії. У романі напівсатирично виведено образи поміщиків (генеральша, Василь Семенович), земських діячів (Шавкун, Кряжов), чиновників, поліцаїв. Роздумуючи і над особистою недолею, і над всенародним лихом, Чіпка все більше усвідомлює соціальні корені несправедливості.

Для нього стає очевидним, що на трудівника “налягли” і пан, піп, шинкар, і “свій брат-багатир”, що всім бажається їздити на шиї обездо-леного селянина. Особливо цінні в романі картини, у яких розкрито становий, дворянсько-поміщицький характер земства, механізм “виборів”, коли селянську масу та її представників залякують і обдурюють. Коли пішли розмови про земство, про вибори гласних, Чіпка, незважаючи на те що становий Дмитренко радив вибирати панів, закликає громаду захищати свої інтереси, “а не даватись знову панам у руки”. Серед інших гласних від селян Чіпка виділявся громадянською мужністю, прагненням відстоювати права трудящих. Тому селяни-гласні всупереч волі дворян та чиновників обирають його членом повітової земської управи.

Та пани все зробили, щоб “очистити” свої ряди від “мужика”, і Чіпку наказом губернатора було виведено з управи “по неблагонадежности”. Селянин відчув на собі, що панська “правда” гірше крадіжки, розбою. Не знайшовши справедливості, Чіпка став мстити без розбору, бити направо й наліво, бити наосліп. Грабунки, вбивства зводять нанівець його протест, кров загублених жертв, смерть невинних людей невитравним тавром заплямовують Чіпку. Власне, він з правдошукача перетворився на звичайного кримінального злочинця.

Реформа XIX століття скасувала кріпацтво. Законодавчими актами закріпаченим селянам надавалися права купівлі-продажу нерухомого майна, ведення торгівлі, вільного заняття ремеслом, права на вільний шлюб, вирішення всіх родинних справ без дозволу поміщика. Але ці права надавалися тільки після переходу на викуп, після введення уставних грамот, які складали самі землевласники-поміщики, а затверджували і вводили в дію мирові посередники, які призначалися теж з поміщиків.

Для складання уставних грамот надавався дворічний термін (він часто був і більшим), під час якого селяни лишалися тими ж кріпаками, тільки офіційно називалися тимчасово зобов’язаними. Після введення уставних грамот поміщицькі ланки лишалися у панський власності, а та земля, якою користувалися кріпаки, продавалася їм примусово. Поміщик мав повне право поміняти землю кріпакам з кращої на гіршу. Пани загарбували такі життєво необхідні для селян угіддя, як луки, випаси, ліси, водопої, щоб поставити юридично вільних селян в економічну залежність.

Право на викуп землі мали тільки ті родини кріпаків, які користувалися нею раніше. Дворові кріпаки, які прислуговували панам, доглядали їхню худобу, маєток, такого права не мали і виходили з кріпацької залежності зовсім безземельними, в кращому разі з присадибною ділянкою. Зрозуміло, що така царська “Милість” обурювала селян, спричиняла до частих заворушень.

Усі ці події і лягли в основу роману Панаса Мирного.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: Образи експлуататорів в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного




Образи експлуататорів в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email