|  | 

ОЙ МОРОЗЕ-МОРОЗЕНКУ – НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас

СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ

НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ

ОЙ МОРОЗЕ-МОРОЗЕНКУ

Переказ

Був у батька Хмеля полковник Морозенко. Вельми славний був лицар. І всюди він перший: і під Жовтими Водами, і під Корсунем, і Пилявцями, та ще й Кам’янцем-Подільським громив з чернею шляхту голопузу. А ще спільно із загонами Максима Кривоноса здобув Високий Замок у Львові.

Кажуть, прийшов на Запорозьку Січ Станіславом Морозовицьким, а став Нестором Морозенком. З власної волі зрікся шляхетської віри, бо не міг спокійно дивитися на гірку долю українського люду, що стогнав у панському ярмі та бунтував проти сваволі і безправ’я. А ще розповідають: мав Морозенко розум за десятьох та кохався у книгах велемудрих. І полюбив його Хмель, як сина рідного, і нарік його, орла сизокрилого, полковником за битви звитяжні.

А вже чернь простолюдна йшла грізною силою за своїм полковником. Не лякали її ні вогонь, ні вода, ні гармати військ шляхетських. Де пролетить кіннота Морозенка – засіяне поле трупом ворожим.

Боялася шляхта одного імені Морозенка і за всяку ціну хотіла знищити його. Що тільки не робили підлі пани! Підсилали таємних вбивць, робили засади, три рази стріляли по нім куплені золотом найманці.

– Козацьке тіло шляхетська куля не бере! – сміявся Морозенко.

Козацько-селянське військо обложило з усіх сторін Збараж, як бджоли вощину. Тісно стало шляхті в замку, що й птиці ніде пролетіти. З Луб’янецького горба оглядав Хмельницький поле бою.

Кидав проти ворога все нові сили.

– Б’ють козаки панство вельможе, аж пір’я летить… ох і наваримо на бенкет пива, та шляхті на диво! – вигукував задоволено гетьман.

Скликав Хмель своїх полковників на раду і мовив:

– Пан вельможний Ярема Вишневецький просить прислати у замок послів на переговори. Мабуть, набридла панству дохла конятина… чи, може, щось хитре надумав підлий Ярема?

Задумались одчайдушні козацькі голови. І зашуміли полковники:

– За що гинули, проливали кров наші смільчаки?

– Шкода людської крові! – з болем сказав гетьман.

– Краще вже шаблюкою та порохом розмовляти з ворогом, ніж слухати його підступні слова й брехливі запевнення, – переконував Богун задуманого Хмеля.

Микола Самокиш. Бій під Монастирищем

– Хто ж з вас поїде до Яреми? – спитав Хмель.

І вийшов перед Хмельницького славний лицар Морозенко. Поклонився шановному товариству і промовив:

– Пошліть мене, батьку Хмелю, і ви, чесне товариство, до пана Вишневецького.

1. Знайди на карті України міста, де воював Морозенко.

2. Що ти дізнався / дізналася про минуле Морозенка? Як про це сказано в тексті?

3. Знайди в тексті і прочитай два речення, у яких перебільшено зображено силу Морозенка. Навіщо народ відходить від життєвої правди?

4. Як ставився до переговорів із князем Вишневецьким Богдан Хмельницький, а як – частина козаків? Прочитай та прокоментуй діалог старшини з гетьманом. На чиєму боці будеш ти?

5. Як розгортатимуться події в наступній частині переказу? Чому ти так думаєш? Перевір своє припущення, дочитавши текст до кінця.

І наступив ранок шостого липня 1649 року. Ще сонце не сходило, а наш Нестор Морозенко обмірковував з батьком Богданом, що зволить він сказати Вишневецькому. А що скаже хитрий єзуїт?

На сивому коні в товаристві двох козаків їхав Морозенко до Збаразького замку на розмову з Яремою. Побачили пани, хто до них їде. Жахнулись і скипіли ненавистю.

Позбігалася вся знать Речі Посполитої, дали знати Яремі.

Морозенко їхав повільно. Ще трохи – і відчинять перед ним браму до замку з наказу Яреми. Вмить сонце зайшло за хмару, потемніла земля, зірвався з шумом вітер. Посипалися зрадницькі кулі на послів Хмельницького. Одна куля влучила в серце Морозенка, друга – в голову, третя – в живіт. І похитнулося козацьке тіло.

Та не впав Нестор, а йшов ще кілька кроків. Налякані вельможі щезли з мурів замку. Ще крок-два – і похилився Морозенко на мур фортеці. Помер стоячи лицар славний. Вітер ломив гілля дерев, а з неба ринув як з відра густий дощ.

Плакало небо, плакала земля за Морозенком.

Під зливним дощем схопили козаки тіло полковника і чвалом привезли до козацького табору в Луб’янки.

Заплакав гірко гетьман Хмельницький над Морозенком. Наказав урочисто поховати його. Тіло славного лицаря на возі козацькому везли по всіх сотнях, полках.

Схилялися додолу стяги, лунали вистріли з мушкетів і самопалів. Прощалися з полковником. Старі козаки, що не раз дивилися смерті у вічі, нишком витирали сльози.

Тяжко сумували чернь, селяни, йшли за возом з похиленими головами аж до могили Морозенка.

Тужний спів. Вибухи самопалів. Тіло Морозенка віддано землі. Біля нього поклали шаблю, даровану Хмельницьким.

Коли ж висипали високу могилу, то пішов зливний дощ. То плакала вся Україна за славним лицарем волі. І залунала по всій Україні тужлива пісня:

Ой Морозе-Морозенку,

Ти славний козаче!

За тобою, Морозенку,

Вся Вкраїна плаче.

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. У якому місті загинув Морозенко? Знайди підтвердження відповіді в тексті.

2. Прочитай уривок від слів Посипалися зрадницькі кулі на послів Хмельницького до кінця абзацу. Як поводився Морозенко в останні хвилини життя?

3. Установи зв’язок між явищем природи та епізодом. Накресли в зошиті таблицю та заповни вільні клітинки. Чи є зв’язок між подією в переказі та явищем природи?

Знайди цьому пояснення.

Вмить сонце зайшло за хмару, потемніла земля, зірвався з шумом вітер.

Посипалися зрадницькі кулі на послів Хмельницького.

Вітер ломив гілля дерев, а з неба ринув як з відра густий дощ.

Висипали високу могилу…

4. Як, на твою думку, ставиться оповідач до Морозенка і до шляхти? Як передає свої почуття? Знайди в тексті слова, що підтверджують твою думку.

Відповідь прочитаєш у Словничку-довідничку.

5. Які риси характеру козаків прославляються у творі?

ЗБАГАЧУЙ СВОЄ МОВЛЕННЯ

Сваволя – самочинні дії і схильність до них при нехтуванні думкою й волею інших. Синоніми: свавілля, свавільство, свавільність, самочинство, самовілля, самовільство.

БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА

Річ Посполита – Польсько-Литовська держава в XVI-XVIII століттях.

Чернь – тут: прості люди.

Шляхта – частина населення Польщі, Литви та Русі в XIV-XVIII століттях, що мала привілеї.

ТВОЇ ЛІТЕРАТУРНІ ПРОЕКТИ

Запиши від старших український народний переказ, поширений у твоїй місцевості. Намалюй до нього ілюстрації та підготуй книжечку. Разом з однокласниками влаштуй виставку робіт.

Поділися враженнями з товаришами про їхні роботи.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

Накресли в зошиті таблицю та заповни її. На перетині горизонтальної та вертикальної колонок постав, де треба, знак +. Поясни, що спільного між міфами, легендами і переказами, а чим вони різняться.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: ОЙ МОРОЗЕ-МОРОЗЕНКУ – НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ




ОЙ МОРОЗЕ-МОРОЗЕНКУ – НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email