|  | 

Олекса Стороженко “Скарб”. Короткі відомості про письменника, його гумористичні твори. Морально-етичні проблеми оповідання. Гумористичне, викривальне зображення головного героя. Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання

УРОКИ 37-38

Тема. Олекса Стороженко “Скарб”. Короткі відомості про письменника, його гумористичні твори. Морально-етичні проблеми оповідання. Гумористичне, викривальне зображення головного героя.

Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання.

Мета. Ознайомити учнів з життям і творчістю письменника, допомогти опрацювати сюжет твору; удосконалювати вміння складати цитатний план, висловлювати власні міркування про сенс людського життя; розвивати навички виразного читання; виховувати прагнення до повноцінного життя, що грунтується на праці.

Обладнання: текст твору, ілюстративний матеріал.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

III. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

1. Слово вчителя. Олекса Петрович Стороженко як письменник виступив у 50-60-х pp. XIX ст. Він увійшов в історію української літератури творами на історичну тематику і гумористичними розповідями. Письменник створив поетичний образ України, овіяний легендами, повір’ями, піснями.

Він змалював образ кмітливого, дотепного українця, із вродженим почуттям гумору. 1. Франко назвав Стороженка “талановитим оповідачем”, який “добре володіє українською мовою”.

2. Знайомство із письменником та його творчістю (підготовлений учень виступає у ролі О. Стороженка, інші – журналісти). Інтерв’ю з письменником.

Орієнтовні запитання:

1) Де і коли ви народилися? (Народився 12.11.1805 р. у с. Лисогори, тепер Ігнянського району на Чернігівщині.

2) 3 якого роду ви походите? (Мої предки були сотниками і полковниками, походжу з давнього козацького роду).

3) Де ви навчалися? (У Харківському пансіоні для дворянських дітей).

4) Відомо, що ви служили у війську. Чи брали ви участь у війнах? (З 18 років був на військовій службі, перебував у війську під час – турецької війни 1829 р. і придушення польського повстання 1831 p.).

5) Розкажіть про зустрічі із цікавими людьми, як вони вплинули на вашу творчість. (У 1825 р. в Немирові я подружився зі сліпим сто

Літнім дідом, який багато розповідав про минуле, походи Кривоноса, князя Четвертинського. А в 1827 р. на Катеринославщині познайомився з 96-літнім запорожцем, який розповідав мені про Запорозьку Січ.

6) У яких виданнях друкувалися ваші твори? (У рос. журналах та укр. журналі “Основа”).

3. Слово вчителя. Останні роки життя О. Стороженко провів у своєму хуторі Горішині. Його було обрано повітовим предводителем дворянства і головою з’їзду мирових суддів. Помер письменник 6.11.1871 р.

… Літературна спадщина О. Стороженка за обсягом невелика. Значна її частина – це твори російською мовою. Окреме місце у творчому доробку митця займають гумористичні оповідання (“Закоханий чорт”, “Голка”, “Вуса”, “Скарб”).

Ці твори засновані на широкому використанні українського фольклору, демонології. В них поєднуються фантастичні елементи з реалістичним зображенням селянського побуту, звичаїв.

Значна частина оповідань грунтується на приказках та анекдотах, взятих безпосередньо з народних уст. У них багато чарівних подій, народної фантастики, щирого гумору і дотепу. Одним з таких оповідань є “Скарб”.

4. Бесіда за змістом твору.

1) Хто є головним персонажем оповідання?

2) Як виховували маленького Павлуся?

3) Чи правильним, на вашу думку, було виховання?

4) Як жилося Павлусеві? Що він робив, чим цікавився?

5) Чи змінилося життя хлопця після смерті батьків?

6) Розкажіть про те, як парубки шукали скарб. Чому вони хотіли взяти з собою лежня?

5. Складання цитатного плану оповідання.

Орієнтовний план

1) “Послав їм Господь на втіху одного тільки синка – Павлусем звали”.

2) “Доріс Павлусь до парубка”.

3) “Так через той-то мед занедужала небога та й вмерла”.

4) “Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся”.

5) “Раз на Зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарб”.

6) “От вони підняли того хорта на дрючок та й понесли”.

7) “Позбирав наймит гарненько дукати і сховав їх у скриню”.

8) “Щаслива нитка до смерті не вірвалась Павлусеві”.

9) “Завидуете щастю мого Павлуся, а ніхто б не схотів стати Павлусем”.

IV. Закріплення вивченого.

Пошуково-дослідницька робота.

1. Пригадування відомостей про засоби зображення комічного.

Слово вчителя. Ви вже знаєте, що в деяких творах змальовуються

Смішні події та персонажі. В літературі є багато засобів зображення комічного. Найчастіше використовуються такі:

– прагнення дійової особи показати себе не тим, ким вона є насправді;

– дитяча етимологія;

– неправильне розуміння персонажем якогось предмета чи явища;

– іронія – вживання слова в протилежному значенні; вживання гіперболи;

– використання пестливих слів з метою висміювання;

– використання вульгаризмів;

– парадокс.

2. Пошукова робота. Учні відшукують засоби гумористичного зображення.

1) Випишіть у зошити просторічні, лайливі слова, прислів’я, фразеологізми. (Матірка, пуцвіринок, буцім з його чортяка лика дере, очі витріщить, запінитись, малесенький, пари з рота не пустив, розпластався на перині й т. ін.). Для чого вживає їх автор?

2) Зачитайте опис лежня (Від слів “Доріс Павлусь до парубка…” до “… щоб вимести хату”). Що можна сказати про ставлення автора до героя?

3) Зачитайте уривок від слів “Раз наймит піймав у садочку ройка…” до слів “… а тому й голову важко держати на плечах”. Знайдіть у цьому уривку засоби зображення комічного.

4) Знайдіть прислів’я, які викликали у вас усмішку. (Обома руками за його держатися, буцім з його чортяка лико дере, як Бог дасть, то й у вікно вкине, хвалить шинкар п’яницю, і дочки своєї за його не віддасть).

5) У чому комізм ситуації знаходження скарба? (Скарб – дохлий хорт).

3. Слово вчителя. Яка ж роль цих засобів творення комічного? Учні висловлюють свої думки.

Висновок: викликати відразу до людини, котра нічого не робить, висміяти таких людей, як Павлусь, задуматися, чи немає у нас таких рис характеру.

V. Підсумок уроку.

1. Бесіда:

1) Чому Павлуся вважали щасливим?

2) Хто допомагав йому вести такий спосіб життя? (Батьки – наймити – дружина). Чи був би Павлусь без них таким щасливим?

3) Як ви розумієте слово “скарб”?

Скарб – багатство, гроші, здоров’я, любов, кар’єра, знання, освіта.

За тлумачним словником:

Скарб. 1. Коштовності, гроші, цінні речі. 2. Духовні та культурні цінності, які створила людина.

2. Робота в групах. Пропонується дати відповіді на питання:

1) Чи хотіли б ви бути Павлусем?

2) Що треба для того, щоб людина була щасливою?

3. Прослуховування відповідей.

4. Слово вчителя. Гумористичні твори О. Стороженка належать до кращих зразків його літературної спадщини. Вони свідчать про те, що письменник умів з позиції простого народу оцінити звичаї, побут селян.

Письменник ще раз переконує нас, що українці можуть, люблять і вміють сміятися, зокрема над собою, що гумор – риса нашого менталітету, яка не раз нас виручала.

VI. Домашнє завдання.

Записати прислів’я про ледачих і працьовитих людей.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: Олекса Стороженко “Скарб”. Короткі відомості про письменника, його гумористичні твори. Морально-етичні проблеми оповідання. Гумористичне, викривальне зображення головного героя. Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання




Олекса Стороженко “Скарб”. Короткі відомості про письменника, його гумористичні твори. Морально-етичні проблеми оповідання. Гумористичне, викривальне зображення головного героя. Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email