ОНУФРІЙ
ОНУФРІЙ (рр. нар. і см. невід.) – поет – компілятор, церковний діяч.
Був ігуменом Преображенського монастиря поблизу Харкова (1693-1696, 1705-1709). Автор рукописного збірника “О пріроженю человческом, под которою планетою знамен небесных родится всяк человек, важностю и комплексіями и обтаєм зде описано єсть…”, складеного між 1696 – 1699 рр. Сюди ввійшли перекладені з польської мови епіграми календарного циклу Лазаря Барановича, а також прозові статті “О прироженю земле, як она єст в долготу, широту и толщину”, “О разделеніи времен возраста человеча и веков єго” та ін.
Певний інтерес становлять ті вірші Онуфрія, в яких зафіксовано побут українців і їх морально-етичні переконання початку XVIII ст. – “О природе человеческой визнаніє”, “О женах беременных”, “О женской природe”, “О полуденном сне, иже недобре єсть в полдень спати”, та ін.
Літ.: Антологія української поезії: В 6 т. Українська дожовтнева поезія // Твори поетів XI-XVIII ст. К” 1984. Т. 1.
М. Судима





Твір на тему: ОНУФРІЙ
Related posts:
- Гербовники Гербовники (польск. herb, від нім. Еrbе – спадщина) – збірники, в яких вміщено малюнки гербів, їх описи та родоводи власників гербів. У середньовічній Європі поява Г. пов’язана з інститутом рицарства......
- ДЕНЬ ОНУФРІЯ ВЕЛИКОГО 7 червня відзначаємо день Онуфрія Великого. Стародавня легенда оповідає, що колись, польові квіти поскаржилися Онуфрію Великому, що Мороз хоче їх застудити й погубити. Онуфрій пожалів квіти та звернувся до Мороза,......
- ПЕКАЛІД СИМОН ПЕКАЛІД СИМОН (Пенкаля, Пенкальський; бл. 1567, м. Олькуш, Польща – після 1601, там же) – поет. Навчався в Краківському університеті, де 1589 р. здобув ступінь бакалавра. Згодом прибув до Острога,......
- ОГІЄВСЬКИЙ-ОХОТСЬКИЙ ПЕТРО ОГІЄВСЬКИЙ-ОХОТСЬКИЙ ПЕТРО (рр. нар. і см. невід.) – священик, фольклорист і поет середини XIX ст. Цей сільський панотець із Ніжинщини та Чернігівщини зібрав вартісний матеріал етнографічного характеру (зокрема, про народну......
- РОМАНС Романс (ісп. romance від пізньолат. romance – по-романськи, тобто по-іспанськи) – це сольна лірична пісня, здебільшого про кохання. Вона виконується з музичним супроводом. Походження терміна “романс” пов’язують з Іспанією. В......
- Слово і зброя “Слово і зброя” – антологія української поезії, присвяченої УПА і революційно-визвольній боротьбі. Упорядник і автор біографічних довідок Л. Полтава. Видання з’явилося 1968 як 29-й том Бібліотеки українознавства НТШ стараннями Товариства......
- Озерна школа “Озерна школа” англійських поетів-романтиків – напрям в англійській поезії на межі XVIII-XIX ст.., представники якого (У. Вордсворт, С.-Т. Колрідж, Р. Сауті) мешкали в Озерному краї, спромоглися, заперечуючи раціоналістичний догматизм класицизму......
- ПЕТРОВ МИКОЛА ПЕТРОВ МИКОЛА (12.04.1840, с. Вознесенське, тепер Костромської обл., Росія – 20.06.1921, Київ) – літературознавець. За походженням росіянин, син сільського дяка. Навчався в Макар’євській бурсі, Костромській духовній семінарії. По закінченні Київської......
- КЛИМЕНТІЙ ЗІНОВІЇВ КЛИМЕНТІЙ ЗІНОВІЇВ (40-ві – 50-ті роки XVII ст. – після 1712, Чернігів) – поет, один із перших українських етнографів. Біографічних відомостей про Климентія Зіновієва майже немає. Очевидно, був вихідцем із......
- ПИСАРЕВСЬКИЙ СТЕПАН ПИСАРЕВСЬКИЙ СТЕПАН (псевд. Стецько Шерепаря, 80-ті роки XVIII ст., слобода Вовча, тепер м. Вовчанськ Харківської обл. – 03.02.1839, там само) – письменник – романтик. Батько поета П. Писаревського. Навчався в......
- Барвисті квітки “Барвисті квітки” – літературно-художній декламатор, укладений С. Гаєвським і випущений у світ 1919 видавництвом “Поступ” у Києві. На відміну від інших хрестоматійних видань містить не лише вибрані поетичні твори –......
- Молот “Молот” – “галицько-українська збірка”, видана 1878 у Львові М. Павликом за активною допомогою І. Франка як неперіодичне продовження забороненого цензурою журналу “Громадський друг”. Тут було продовжено друкування деяких творів, розпочатих......
- Силабічне віршування Силабічне віршування (грецьк. syllаbe – склад) – система віршування, в основу якої покладена рівна кількість складів (часто – 13, рідше – 11) при невпорядкованому вільному розташуванні наголошених та ненаголошених. С......
- Акмеїзм Акмеїзм (грецьк. акті – вищий ступінь чи якість чого-небудь) – стильова течія в російській поезії, що виникла на початку XX ст. як один із шляхів авангардизму. Група митців на чолі......
- Громадянська лірика Громадянська лірика – умовна назва ліричних творів, в яких актуалізуються соціальні та національні мотиви. Однак вона не складає окремої групи. Г. л. присутня й у вірші-пейзажі (у вірші “Садок вишневий......
- Парадигма Парадигма (грецьк. parаdeigma – приклад, взірець) – 1. Ряд об’єднаних певною спільною ознакою мовних одиниць, кожна з яких визначається через відношення протиставлення до інших, тобто через парадигматичні відношення (див.: ,......
- АКРОВІРШОВІ ПОЕТИ АКРОВІРШОВІ ПОЕТИ – автори акровіршів (вірші, в яких перші літери кожного рядка утворюють слово або фразу). Акровірші становлять частину зорової поезії, в якій зоровий образ невіддільний від змісту твору. Існує......
- АНИСІЯ ПАРФЕНІВНА С АНИСІЯ ПАРФЕНІВНА С. – поетеса. Її ім’я збереглося в кількох варіантах вірша “Із болестію серца вопію до Бога” через акровірш. Перший варіант надрукував В. Гнатюк, тут читається частина акровірша: “Інокиня......
- Акровірш Акровірш (грецьк. akros – зовнішній, крайній, лат. versus – повтор, поворот) – поетичний твір, у якому початкові літери кожного віршового рядка, прочитувані зверху вниз, розкодовують слово чи фразу, присвячену певній......
- МАКСИМОВИЧ ІВАН МАКСИМОВИЧ ІВАН (грудень 1651, Ніжин – 10.06.1715, Тобольськ) – культурно-освітній діяч і поет. Був старшим сином шляхтича Максима Васильківського. По закінченні Київської академії (1669) прийняв чернечий сан і залишився в......
- У чому своєрідність романтизму? Романтизм виник як заперечення класицизму. Водночас – це й новий етап у розвитку літератури кінця XVIII – початку XIX ст. В Німеччині та Англії він з’явився у 90-х роках XVIII......
- ВИШЕНСЬКИЙ ІПОЛИТ ВИШЕНСЬКИЙ ІПОЛИТ (рр. нар. і см. невід.) – ієромонах з Ніжина, письменник і мандрівник. Автор опису подорожі в Єрусалим, на Синай та Афон у 1707 – 1709 рр. Виконаний за......
- АНДРІЄВИЧ РОМАН АНДРІЄВИЧ РОМАН (рр. нар. і см. невід.) – поет і драматург 20 – 50-х років XIX ст. Біографічні відомості про письменника дуже скупі. Народився на Полтавщині, служив у російській армії,......
- ІСТОРІЯ РУСІВ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. ІСТОРІЯ РУСІВ “Історія русів” – літературно-публіцистична пам’ятка кінця XVIII – початку XIX ст. Авторство твору не встановлене. “Історія русів” – це розповідь про......
- ДІАЛОГ ДІАЛОГ (від грецьк. – розмова, бесіда) – жанр давньої української поезії та прози XVI – XVIII ст. Інша назва – “розмова”, “розмисел”. Розрізняють такі типи діалогічних творів: 1) як різновид......
- КРЩОНОВИЧ ЛАВРЕНТІЙ КРЩОНОВИЧ ЛАВРЕНТІЙ (р. нар. невід. – 1704, м. Чернігів) – друкар, поет, художник, церковно-релігійний діяч. Тісно пов’язаний з поетами кола Лазаря Барановича. Був ігуменом та архімандритом чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря. Автор......
- Генезис і родові ознаки лірики РОЗДІЛ ІV. РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 4. ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ 4.1. Генезис і родові ознаки лірики Лірика (від грец. – струнний музичний інструмент, під акомпанемент якого стародавні греки співали пісні)......
- Заробітчанські пісні Заробітчанські пісні – тематична група станових (суспільно-побутових) пісень, мотиви яких пов’язані з життям та умовами праці сезонних робітників, “строкарів” на поміщицьких ланах, пасовиськах, промислах” в артілях та ін. Тимчасове заробітчанство......
- Українські поети-романтики Література кінця XVIII – початку XIX століття характеризувалася бурлескно-травестійним, бароковим та романтичним стилями. Хоч як не захоплювалися “Енеїдою” І. П. Котляревського, однак письменники цього періоду прагнули облагородити мову, піднести її......
- Головний наголос Головний наголос – виразний словесний наголос у вірші, котрий, за законами української версифікації, розподіляє свою ритмотворчу функцію з побічними наголосами одного і того ж самого слова. Так, у вірші П.......
ОНУФРІЙ