|  | 

Опис педагогічного досвіду

” Дітей, що не Вміють ще ходити, Треба частіше виносити на свіже Повітря, щоб вони могли бачити рідне небо, дерева, квіти, різних тварин. Все це залишається в дитячій душі, осяяне почуттям радості, і покладе Основи любові до рідної природи “.

Г. Ващенко

Екологічна криза, що сьогодні набула загальнопланетарного характеру, створює реальну загрозу виживанню людства. Складається враження, що вже немає жодного місця на планеті, яке було б екологічно благополучним.

Екологічна філософія закликає нас до самообмежень у стосунках з довкіллям. Чи готові ми? Чи її положення є нашими внутрішніми переконаннями?

Чи стануть ними? Повинні стати! Інакше про яку екологічну освіту і виховання можна вести мову? Саме екологічна освіта і виховання ставлять за мету докорінну зміну психологічних особливостей людини щодо її стосунків з природою, перетворення їх зі споживацьких на екологічно відповідальні, особисто значимі.

Ось чому я працюю над такою галуззю педагогіки, як екологічне виховання дошкільників. Бо тільки під керівництвом дорослого у дитини розвиваються притаманні їй любов, потяг до природи, виховується почуття співпереживання, що є необхідною основою формування особистості.

На мою думку настав час виховувати підростаюче покоління не в згубній традиції якомога більше брати від природи, а в іншому, притаманному українському народові, гармонійному співіснуванні із природою, раціональному використанні та відтворенні її природних багатств, у психологічній готовності постійно оберігати природні цінності.

Ми повинні охороняти природу не лише тому, що вона нам щось дає, а й тому, що вона самоцінна. Тому Девіз в моїй роботі з дітьми:

“Н Е рубай – якщо можна,

П Ожалій – ти це можеш! “

Природа є джерелом добра. Її краса справляє величезний вплив на духовний світ людини.

Я намагаюсь бути для дітей не тільки носієм знань, а й зразком для наслідування способів, дій, прийомів, функцій. Тому позачергове завдання полягає в організації діяльності дітей таким чином, щоб шляхом самостійних відкриттів, вирішенням проблемних завдань вони одночасно оволодівали не лише новими завданнями, а й уміннями, навичками їх застосування.

Великий внесок в розвиток виховання дітей на лоні природи, вніс видатний педагог Ян Амос Коменський (1592-1670рр). Він довів, що людина, як частина природи, підкоряється її найголовнішим законам, які діють як у світі рослин і тварин, так і у відносинах з людиною. Вказував, що “…чіткий Порядок школи треба запозичити у природи”.

Не стояв осторонь питань необхідності природничої освіченості Костянтин Дмитрович Ушинський (1824-1870). Він закликав розширити спілкування дитини з природою і дивувався тому, що “…виховний вплив природи так мало оцінений в педагогіці”. Видатний педагог, вважав, що природний ландшафт має таке велике виховне значення і вплив на розвиток молодої душі, з яким важко сперечатися навіть таланту хорошого педагога.

На думку В. Сухомлинського, природа лежить в основі дитячого мислення, почуттів та творчості. Видатний педагог вважав, що формувати в дитини ставлення до рідного краю, як частки природи, слід починати з раннього віку.

І в наш час багато науковців та педагогів-практиків присвятили свої дослідження проблемі екологічного виховання. Серед них: Лисенко Н. В., Яришева Н. Ф., Глухова Н., Скребець В., Фокіна В., Ніколаєва С., Плохій З., Кондратьєва Н. та ін.

Особливу увагу у роботі зі своїми дітьми я приділяю вихованню дбайливого ставлення до природи, формуванню вміння дотримуватись правил поведінки у взаємодії з природою.

Реалізація можлива через розв’язання таких завдань:

– уточнення і поглиблення знань про рослини, тварин і природні явища;

– формування знань про життєво необхідні умови для людини, тварини і рослини (живлення, зростання, розвиток);

– формування елементарних уявлень про причинно-наслідкові зв’язки всередині природного комплексу;

– розвиток гуманного емоційно-доброзичливого ставлення до навколишнього світу;

– формування потреби піклуватися про чистоту у своїй групі;

– ознайомлення з природними чинниками, що впливають на здоров’я людини;

– формувати звички раціонально використовувати воду;

– набуття вміння правильно взаємодіяти з навколишнім світом (елементарні правила поведінки в природі);

– розвиток пізнавального інтересу до навколишнього світу;

– формування естетичного ставлення до навколишнього світу.

Робота в даному напрямку здійснюється на заняттях у процесі спостережень, цільових екскурсій, під час читання художніх творів, під час проведення різних ігор і розваг, трудової й продуктивної діяльності.

Для більш успішного засвоєння матеріалу я дотримуюсь таких принципів як системність, сезонність, врахування вікових особливостей дітей.

Систематичне навчання на заняттях – важливий засіб освітньої роботи з дітьми дошкільного віку.

На практиці використовую основні типи екологічних занять, які принципово відрізняються одне від одного дидактичними завданнями, логікою побудови, ходом організації й проведення, – заняття первинно-ознайомлювального, поглиблено-пізнавального, узагальнюючого і комплексного типів.

Процес екологічного виховання дітей здійснюю також у повсякденному житті – в різні режимні моменти.

Спілкування з дітьми зводиться до доброзичливого пояснення, чіткого показу, допомозі в кожному випадку, коли дитина зазнає труднощів. І обов’язково при спілкуванні хвалю дитину, причому не один, а кілька разів протягом усього заходу: на початку похвала вселяє впевненість у дитині, в середині – це похвала-підтримка, наприкінці – головна похвала як підсумок гарного вчинку, що зробила дитина. На мою думку таке педагогічне спілкування в спільній діяльності по створенню умов для мешканців куточка природи дуже швидко підвищує екологічну вихованість дітей.

Задовольнити дитячу допитливість, залучити дитину до активного пізнання навколишнього світу, допомогти їй опанувати способами пізнання зв’язків між предметами і явищами дозволяє саме гра.

Гра сприяє поглибленому переживанню дітей, розширенню їхніх уявлень про світ.

Але без допомоги й підтримки батьків досягти цієї мети неможливо. Тільки опираючись на сім’ю, тільки спільними зусиллями можна вирішити основне завдання – виховати людину з великої літери, людину екологічно грамотну, котра буде жити в XXI столітті.

Тому одним із напрямків моєї роботи стало налагодження контактів, взаємодії з батьками, та як наслідок – цілеспрямоване керівництво діяльністю сім’ї з екологічного виховання дітей.

Перш ніж розпочати роботу з батьками, роблю аналіз того, з ким передує співпраця (освітній рівень батьків, психологічний стан сім’ї, її мікроклімат).

Нагадую дорослим, що їхня поведінка в природі є наочним зразком поведінки для дітей, що сім’ї належить дуже важливе місце у вихованні в дітей почуття відповідальності, турботи про завтрашній день нашої планети.

Зміст роботи з батьками має декілька напрямків: екологічна просвіта батьків, навчання педагогічно грамотній організації сімейних прогулянок і екскурсій на природі, нескладні досліди разом з дітьми на особистих присадибних ділянках, педагогічний вплив на батьків через дітей.

Діагностика екологічної вихованості дошкільників проводилась з обліком їхніх вікових особливостей по двох напрямках: формування екологічних знань і екологічно правильного відношення до природних явищ і об’єктів.

Критерії сформованості екологічних знань:

° Знання про світ тварин;

1. Як називається тварина (птах, комаха)?

2. Що ти можеш розповісти про нього?

° Знання про рослинний світ;

3. Які умови необхідні для життя, росту і розвитку кімнатних рослин?

4. Як правильно доглядати за кімнатними рослинами?

° Знання про неживу природу;

5. Які властивості піску (каменів, води ти знаєш)?

6. Де і для чого людина використовує пісок (камені воду?)

° Знання про часи року. (відповіді на запитання “Коли це буває?”:

7. Світить яскраве сонце, діти купаються в річці.

8. Дерева покриті снігом, діти катаються з гірки на санках.

9. З дерев обпадають листи, птахи летять у теплі краї.

10. На деревах розпускаються листочки, розцвітають проліски.

° Екологічне відношення до світу природи

11. Як ти допомагаєш дорослим доглядати за домашніми тваринами (якщо вони є)? Якби в тебе вдома була кішка або собака, як би ти став доглядати за ними?(якщо немає)

12. Як ми можемо допомогти зимуючим птахам?

Діагностика проводилась індивідуально.

За кожну правильну відповідь дитина отримувала 1 бал.

9 – 12 балів – Високий рівень

5 – 8 балів – Середній рівень

1 – 4 бала – Низький рівень

Виходячи з даних, що відображено в діаграмі, можемо констатувати, що протягом навчального року значно збільшилась кількість дітей із високим рівнем екологічної вихованості, відповідно зменшилось число дітей із низьким рівнем.

Отже, можна стверджувати, що моя робота з екологічного виховання дітей дає свої позитивні результати. Результативність цієї роботи надихає мене на подальше навчання дітей любити природу, спілкуватись з нею, не зашкоджуючи їй, отримувати естетичне і психологічне задоволення від цього спілкування.




Опис педагогічного досвіду