|  | 

Осенний вечер – Тютчев Ф. І

Есть в светлости осенних вечеров Умильная, таинственная прелесть: Зловещий блеск и пестрота дерев, Багряных листьев томный, легкий шелест, Туманная и тихая лазурь Над грустно-сиротеющей землею, И, как предчувствие сходящих бурь, Порывистый, холодный ветр порою, Ущерб, изпеможеиье – и на всем Та кроткая улыбка увяданья, Что в существе разумном мы зовем Божественной стыдливостью страданья.

Є в ясності осінніх вечорів Урочиста краса і безгоміння, Зловіщий блиск, червоний тон кущів, Листків пожовклих легке шелестіння. Прозорими туманами блакить Вже сиротливо землю сповиває.

Передчуванням близьких бур на мить Рвучкий, холодний вітер пробігає. Безсилля втому ллє. Воно само – Та лагідна усмішка зав’ядання, Яку в живих істотах ми звемо Красою соромливою страждання. Переклад Ю. Клена

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: Осенний вечер – Тютчев Ф. І




Осенний вечер – Тютчев Ф. І
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email