|  | 

ПЛАН – О. ДОВЖЕНКО

11 КЛАС

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1940-1950 РОКІВ

О. ДОВЖЕНКО

ПЛАН

“Щоденник” 0. Довженка – важливий історико-літературний документ епохи

I.”Щоденник” О. Довженка – виняткової сили людський документ. (“Щоденник” О. Довженка порівняно недавно прийшов до читача. З його сторінок письменник постає перед нами зовсім не таким, яким його представляли офіційні критики. Тут ми бачимо людину-патріота, небайдужу до долі країни, до долі людей. Вражає спектр питань, які хвилюють письменника, його реакція на різні закони, укази, ставлення до важливих питань епохи, погляди на методи виховання підростаючого покоління.)

II. Оцінка праці О. Довженка літературознавцями. (Більшість критиків і літературознавців називають “Щоденник” О. Довженка промовистим документом жахливої доби тоталітаризму. Відомий письменник і літературознавець О. Під – суха так оцінив цю працю: “Як і Шевченко, Довженко лишив нам сповнену драматизму сповідь, виняткової сили людський документ. Геть-чисто все помічало його всевидюче око – і те, що відбувалося з рідним народом в той чи той момент, що чекало на нього в майбутньому. Не знаю іншого художника, хто б у нашому віці володів даром всебачення і провісництва”.)

III. Історія створення “Щоденника”. (О. Довженко почав робити записи 1941 р. Спочатку вони були нерегулярними, а з березня 1942 р. письменник постійно записує до свого зошита свої думки, роздуми, факти, які його зацікавили чи вразили, свої творчі плани. І веде їх до останніх років життя (1956 p.). Після 1943 року, після заборони “України в огні”, щоденник стає для Довженка чи не єдиним місцем, де він може чесно й відверто висловитися, задовольнити свої внутрішні потреби в самореалізації.

“Щоденник” – це чотири записні книжки, що охоплюють 1941 – 1944 pp., і щоденник 1945-1956 pp.)

IV. Особливості “Щоденника”. (Особливістю записів Довженка є те, що почав він їх вести у так званому критичному віці, тобто у другій половині життя. Письменник, який не мав змоги прямо висловити свої думки, задовольняв цю потребу шляхом записування їх у зошит, таким чином знімаючи стан душевного напруження. Саме на сторінках щоденника письменник розпочав роботу над повістю про дитинство “Зачарована Десна”. У “Щоденнику” відображено душевний стан його автора та складні обставини його соціального і творчого життя.)

1.Щоденник – це річ дуже особиста. (Тлумачний словник пояснює, що щоденник – це щоденні записи індивідуального характеру про події, факти, враження від чогось тощо. Він пишеться для себе і не розрахований на публічне сприймання, у ньому нотуються переважно явища особистого життя. Особливістю “Щоденника” Довженка є те, що в цій глибоко особистій речі ми не знаходимо розповіді про власне життя. Тут – роздуми про долю рідного народу, про те, як допомогти йому в трагічний час та застерегти від помилок.)

2.Яким постає автор зі сторінок свого твору? (Зі сторінок “Щоденника” перед нами постає людина, яка бачила далеко й глибоко, аналізувала тонко й усебічно. Якщо відступ радянських військ у 1941-1942 роки пояснювали раптовістю нападу німецьких військ, то Довженко до свого блокнота 1942 року записав: “Не було у нас культури життя – нема культури війни. Тому страждаємо багато й по-дурному. Ніщо не проходить даром, сатрапство і дурість особливо”.)

3.Погляд письменника на становище в країні. (Письменник розумів, що трагедія його як людини й митця полягає в тому, що він часто був не згодний з офіційною точкою зору. О. Довженко засуджував тоталітарну систему, яка виховувала кар’єристів і підлабузників, людей підозрілих і недовірливих, які не хотіли й не вміли жити власним розумом, скрізь шукали підступів “класових ворогів, ворожої ідеології”. Жити в такій атмосфері творчій, мислячій людині було важко. Висловлювати свої думки було небезпечно, тому й не дивно, що найкращими товаришами і розрадою стали для Довженка папір та перо.)

V. Національна ідея в “Щоденнику”. (Письменнику боляче від того, що так мало залишилося людей, які вболівають за національну ідею. Інтелектуальна верхівка працює на користь інших держав, збагачує культуру й розвиває науку інших народів. Він з болем говорить про занедбані пам’ятки старовини, критичний стан музеїв, про витравлювання всього українського в інститутах: “Непошана до старовини, до свого минулого, до історії народу є ознакою нікчемності правителів, шкідлива і ворожа інтересам народу. “…Країна виховання безбатченків! Безбатченків без роду, без племені. Де ж і рости дезертиру, як не у нас”.)

VI. Звернення до вселюдських проблем. (Та письменник не зупиняється тільки на роздумах про власну долю та долю свого народу. Як людина справді небайдужа, О. Довженко не обминає у своїх роздумах і загальнолюдських проблем. Його хвилює майбутнє Землі, особливо у зв’язку з появою і першим застосуванням атомної зброї. Після бомбардування японських міст Хіросіми й Нагасакі він занотовує у своєму “Щоденнику”: “придбавши крила, людина уподібнилася не ангелу, а дияволу.

Сьогодні диявол приторкнувся своїм нечистим перстом до того, з чого Бог створив всесвіт, – до атома. Перше, що людина зробила з божественним атомом, – бомбу…”)

VII. Значення “Щоденника” О. Довженка. (На більш ніж чотирьохстах сторінках друкованого тексту лише кілька рядків про любов до дружини й друга Юлії Солнцевої, про свою хворобу й матеріальні нестатки. Всі інші записи стосуються життя країни. “Щоденник” – це присуд добі тоталітаризму. Він допомагає краще зрозуміти час, літературу цього періоду, драматизм долі багатьох письменників і самого Довженка.)


Твір на тему: ПЛАН – О. ДОВЖЕНКО




ПЛАН – О. ДОВЖЕНКО
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email