|  | 

ПЛАНИ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ

5 КЛАС

ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ

ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ

ПЛАНИ

“Повість минулих літ” – видатна пам’ятка часів Київської Русі

I. Що таке літопис? (Літопис – це найдавніший вид історичної та художньої літератури, у якому записи ведуться у хронологічній (часовій) послідовності.)

II.”Повість минулих літ” – найвідоміший і найдавніший літопис часів Київської Русі. (Нестор закінчив писати літопис 1113 року. У ньому містяться оповідання про заснування Києва, про хрещення Русі, про будівництво Софійського собору, про боротьбу із внутрішніми й зовнішніми ворогами. Автор подає відомості про життя й діяльність київських князів Святослава, Володимира, Ярослава Мудрого та інших.)

1.Засновники Києва. (Легендарними засновниками Києва є Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь. Вони збудували місто на березі Дніпра і назвали його Києвом на честь старшого брата. Іменами молодших названо гори, а іменем сестри – річку.)

2.Вибір віри – нелегке завдання. (Щоб створити єдину міцну державу, слід було утвердити в країні єдиного Бога, який би своєю волею надавав право керувати державою київському князеві. Але Володимир не поспішав вибирати віру. Спочатку він детально ознайомився з канонами кожної, дав завдання послам, щоб вони все побачили на місці, а вже потім прийняв рішення. До вибору віри він підійшов серйозно й виважено.)

3.Князь Ярослав – людина вчена та мудра. (З великою пошаною говорить автор літопису про Ярослава, якого в народі за любов до книг прозвали Мудрим. Він розбудував місто, заснував першу бібліотеку, зробив багато для розвитку книжної справи. За його князювання Київська Русь досягла найбільшої могутності.)

III. Значення літопису. (Важко переоцінити значення літопису для нас. Саме з цих джерел ми дізнаємося про те, хто жив колись на наших землях, чим займався, про боротьбу з ворогами, про розвиток ремесел, про виникнення міст. Це важливо для відтворення далекого минулого нашої країни.)

Народження великого міста (“Про заснування Києва”)

1.Відокремлене життя давніх полян. (Раніше кожен рід, кожне плем’я мешкали окремо, маючи власні землі, власних вождів, власних воїнів. Тому вони не мали справжньої сили, не могли захистити слабких і немічних, жінок і дітей.)

2.Три мудрі брати. (Жили три брати: Кий – на горі, де тепер узвіз Боричів, Щек – на горі Щекавиці, Хорив – на Хоревиці. І вирішили вони збудувати місто, яке назвали ім’ям старшого, брата Кия. Сестра Либідь теж їм допомагала. Створили вони сильне велике місто, яке згодом стало столицею нашої держави.)

3.Щасливе князювання Кия. (Своє місто Кий любив над усе. Мудро і чесно керував своїм родом. Шанували його і голови інших держав, зустрічаючи з великими почестями.

Померли усі три брати – і Кий, Щек і Хорив – та сестриця їхня Либідь у рідному місті, проживши щасливе, хоч і нелегке життя. А для нас вони створили одне з найкрасивіших міст країни – місто Київ.)

Віддана княгиня

1.Хитрий цар Костянтин. (Княгиня була мудрою, сильною жінкою. Її поважали царі інших держав. Коли вона прибула до грецької землі, у Царгород, то цар Костянтин одразу ж зрозумів, наскільки розумна, сильна, красива Ольга. Костянтин, знаючи сильний характер княгині, запропонував їй царювання нарівнізним: “Достойна ти єси царствувати з нами в столиці нашій”.)

2.Підступні наміри царя грецької землі. (Але недарма Костянтин плекав великі надії. Він вирішив одружитися із мудрою правителькою. Однак Ольга, кмітлива і дотепна, загадала Костянтинові таку загадку, яку розгадати він не зумів.

Примусивши царя охрестити її, Ольга, за християнською традицією, стала донькою Костянтина. І вже ніяк він не міг стати її чоловіком. Пізно зрозумів це підступний цар: “Переклюкала ти мене, Ольго! Перехитрила!”. Та відправив додому з великими дарами, назвавши кмітливу княгиню своєю дочкою.)

3.Християнська віра. (Радила княгиня і своєму сину Святославу охреститися. Проте не послухав він материнської поради. Боявся осуду своїх воїнів, жив за язичницькими звичаями. Ольга, незважаючи на такий учинок сина, молилася за нього, любила його та завжди давала мудрі поради.)

Материнська любов жертовна (“Про княгиню Ольгу”)

І. Прийняття Ольгою християнства на грецькій землі. (Прибувши до грецької землі, Ольга приймає християнство. Вона зуміла зректися язичництва і щирим серцем прийняти нову віру. “Просвітившись, вона раділа тілом і душею”. Як мудра жінка, вона розуміла, що майбутнє – за християнством.)

1.Прибуття до рідного Києва. (Княгиня Ольга, обдуривши грецького царя Костянтина і не ставши його дружиною, повертається до рідного міста. Тут на неї чекає син Святослав. Мати радить синові прийняти християнство та змінити своє життя.

Але Святослав залишається глухим до материнських порад, боячись осуду та насміху своєї дружини. Мати не залишала надій, що син перейде до християнської віри: “Якщо ти хрестишся, то й всі зроблять те саме”.)

2.Велике серце матері. (Княгиня пожертвувала собою, власним щастям та залишилася поряд із сином. Хоча Святослав, завдяки матері, не заперечував іншим прийняти християнство, сам залишився язичником. Але мати все одно дуже любила сина, молилася за нього та просила Господа надати синові мужності та сили.)


Твір на тему: ПЛАНИ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ




ПЛАНИ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email