Планування виховної роботи у 1-4 класах

Планування виховної роботи в 1- 4-х класах Основним завданням виховної роботи вчителя і вихователя початкових класів є закладання навичок перебування дитини в шкільному колективі, призвичаєної її до вимог школи, нового розпорядку дня, нового колективу; формування вмінь розподіляти свій час. Разом із тим, учитель вводить школяра у складний світ сприйняття знань, формує вміння здобувати ці знання і переосмислювати; вчить складній науці спілкування із товаришами, вмінню рахуватися з друзями і з колективом; гармонізує стосунки дитини з, родиною, тобто вчить будувати взаємини у складній системі: Я – Моя родина – Клас – Школа, Я – Світ. У 1-му класі формуються навички школяра долати психологічні труднощі у зовсім новому, незнайомому колективі, вирішувати проблеми взаємин дитини і дорослого, вчитись правильно розставляти акценти першочерговості виконання різноманітних завдань і робіт, вчитись підкоряти особисті бажання потребам колективу і основній роботі школяра – навчанню.

Тому досконале знання педагогом свого дитячого колективу в цілому і кожного учня зокрема зобов’язує вчителя якомога швидше і глибше вивчити психологію кожної особистості. З цією метою класовод може завести на початку навчального року Журнал спостережень, де на кожного учня заводиться відповідно декілька сторінок, або вести на кожного учня індивідуально Карту спостережень. У цих документах записувати все, що стосується учня, його вчинків, успіхів або невдач. Такі записи допоможуть педагогу швидше взнати особливості характеру дитини, познайомитися із середовищем, в якому вона живе, і знайти правильний шлях до більш успішного здійснення виховання.

Виходячи з цього, у 1-му семестрі, відповідно, вчитель 1-го класу планує такі форми роботи: – знайомство із учнем та його родиною, вивчення психологічних особливостей дитини, його вмінь і навичок, середовища, в якому знаходиться вихованець; – формування навичок самостійного вирішення шкільних, побутових проблем; – виховання поваги до школи, людей, які обслуговують школу; – виховання культури поведінки в школі і дотримання Правил для учнів школярем; – виховання навичок обережного пересування учня за маршрутом: дім – школа, школа – дім; глибокий аналіз середовища, в якому знаходиться дитина у позаурочний та позашкільний час; – виправлення негативного впливу, який отримує вихованець поза школою; – корекцію поведінки і впливу батьків, родини, якщо цей вплив носить антипедагогічне, антисоціальне спрямування. У 2-4-му класах вихователь, ознайомлений із психолого-педагогічною ситуацією в класі, конкретизує завдання, яке стоїть перед ним. Виходячи із виховної проблематики школи, конкретного (власного) дитячого колективу, педагог визначає на навчальний рік виховну проблему, яку буде вирішувати щодня, щомісяця, щочверті. Тема проблемного питання у роботі з класом залежатиме від багатьох факторів. Це може бути проблема формування в учнів навичок розумової праці (а у зв’язку з цим – організація “Школи Чо-мучок”, “Школи Мудрих порад”, циклу виховних годин “Вчись вчитися” і т. ін.); проблема з багатьох аспектів морально-етичного виховання, проблема подальшого формування згуртованого дитячого колективу, з питань національного виховання та багатьох інших важливих цікавих і творчих питань.

Головне, щоб проблема була актуальною з позицій здійснення виховного процесу, відповідала сучасним аспектам розвитку нашої Держави і щоб відображала суть завдань роботи з конкретним дитячим колективом і допомагала вихователю дійти до кожної дитини зокрема. Уся робота у 1-3 (4)- их класах відповідно планується у таких напрямках: – ознайомлення учнів із культурою родинних стосунків і виховання поваги до сім’ї, її традицій; – формування культури поведінки маленької людини у природі, побуті, громадських місцях, тобто закріплення основ загальнолюдської культури поведінки; – прилучення до джерел національної культури; – виховання вмінь і навичок здорового способу життя; – виховання в учнів бачення прекрасного в житті та виховання навичок аналізу ситуацій і явищ з метою розрізнення прекрасного і потворного в житті людини; – формування культури взаємин між статями; – формування розуміння про важливість праці у людському житті; – формування початкових понять про економіку; – виховання політичної культури. У зв’язку із обраною проблемою вихователь планує низку заходів, у системі виконання яких проблемне питання буде вирішуватися.