|  | 

Подовження приголосних

1. Приголосні Д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять після голосного: А) перед Я, ю, і, є в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни (крім Р. множини), що закінчуються на – я, наприклад: насіння, колосся, волосся, зілля, гілля, бадилля, знаряддя, клоччя, роздоріжжя, сторіччя, піддашшя, а також у похідних від них (але: волосяний, колоситися). Якщо в Р. відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на – ів, подовження зберігається, наприклад: відкриттів, почуттів, здобуттів, життів; Б) перед Я, ю, і, є в усіх відмінках деяких іменників чоловічого, жіночого та спільного роду І відміни (за винятком Р. множини із закінченням – ей), наприклад: Ілля, рілля, стаття, суддя (але: кутя, свиня, попадя); В) перед Ю в Ор. відмінку іменників жіночого роду однини III відміни, якщо в Н. відмінку основа їх закінчується на один м’який або шиплячий приголосний, наприклад: віссю, міддю, даллю, міццю, намороззю, подорожжю, річчю, розкішшю; (але нехворощю) Г) перед Я, ю у прислівниках типу навмання, спросоння, зрання, попідвіконню, попідтинню; Д) перед Є, ю у формах теперішнього часу дієслова лити (литися), наприклад: ллє, ллю, ллєш, ллють, ллємо, ллєте, ллється, ллються та похідних {виллєш, наллю). 2. Подовження не відбувається: А) у словах: отой, оцей, отут, отам, отепер, отоді, піти, званий, дані, даний (але: дання, данник, подання); Б) якщо в Ор. відмінку іменників жіночого роду III відміни м’який приголосний (зубний або шиплячий) стоїть не між двома голосними, наприклад: більшістю, областю, жовчю, Керчю, фальшю, честю, радістю, кволістю, заздрістю, вірністю, молодістю, пошестю, швидкістю, смертю.

Викладене вище правило стосується також слів: передмістя, тертя, повністю, зап ‘ястя, подільський від Поділля, трипільський від Трипілля, поліський від Полісся (але: боннський від Бонн, прусський від Пруссія, філіппінський від Філіппіни, даккський від Дакка).




Подовження приголосних
Обратная связь: Email