Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” – ІV варіант ІВАН ФРАНКО
10 клас
ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ІV варіант
І. Франко – активний громадський і літературний діяч. Був організатором багатьох суспільних і літературних угруповань. Активність і боротьба була основними принципами його життя, що відбилося і в творчості.
Поезія “Гімн” є прологом до першої частини збірки “З вершин і низин”. У поезіях цієї збірки І. Франко намагався показати, що час, коли прості люди терпляче корилися, минув. Поет ніби бачить, як”de profundis” (тобто з глибин, низин) піднімається дух вічного революціонера.
Цей дух боротьби за права людей, за свободу завжди був прихований десь серед народу, у глибинах його душі, але зараз настав вже час, коли він воскресає.
Картина суспільного відродження, появи прогресивної думки передана автором в образі ходи вічного революціонера:
Хоч від тисяч літ родився,
Та аж вчора розповився
І о власній силі йде.
І простується, міцніє,
І спішить туди, де дніє…
Шлях вічного революціонера не такий вже легкий. На перешкоді йому стають церква (“попівськії тортури”) і цар з усім, що забезпечує його панування і спокій: тюрма, військо, зброя, шпигуни, але автор упевнений у тому, що ніщо не може зупинити вічного революціонера, бо це – дух, а не жива істота: вб’ють одного, дух втілиться в інших. А тих, хто підтримує вічного революціонера, кого він піднімає на боротьбу, – мільйони. З другого боку, дух невловимий – він усюди, “по місцях неволі й сліз”.
У тих, ким заволодіє цей дух, з’являється бажання “не ридать, а добувати хоч синам, як не собі, кращу долю в боротьбі”. І автор впевнений, що дух переможе, бо це є логічним законом буття, це є природним. Як пітьма поступається світові, так і зла руїна не встоїть перед вічним революціонером, який є уособленням усього найкращого світлого, що має людина: науки, думки, волі. Протидія вічного революціонера царській системі передана через алегоричний образ лавини, що поглине злу руїну, простуючи до майбутнього.
Твір закінчується риторичним запитанням:
І де в світі тая сила,
Щоб в бігу її спинила..
Відповідь на нього напрошується сама: немає такої сили, бо поступ людей до щастя, волі, кращого життя закладено в самій людській природі, зовнішні обставини можуть загальмувати його, але не зупинять ніколи.
Твір на тему: Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” – ІV варіант ІВАН ФРАНКО
Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” – ІV варіант ІВАН ФРАНКО