|  | 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА В СІМ’Ї ІНФОРМАЦІЙНИЙ ТРЕНІНГ ДЛЯ КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ, ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ, СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ

ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА В СІМ ‘ Ї

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ТРЕНІНГ ДЛЯ КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ, ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ, СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ

Актуальність Проблеми Попередження Насильства У Сім ‘ Ї В Сучасному Суспільстві зумовлена Не Тільки Збільшенням Фактів Психологічного, Фізичного, Сексуального насилля, А І Небажанням Соціуму Розглядати Це Питання Відкрито. Думка Про Те, Що Насильство Трапляється Лише У Проблемних Сім ‘ Ях, – Давно Стала Міфом.

Насильство над дітьми і підлітками

Включає будь-яку форму поганого

Ставлення до них,

Яке допускають батьки,

Опікуни або вихователі,

Н. Кантре

Мета: ознайомити учасників заняття з проблемами, причинами, ознаками насильства в сім’ї; нормативними документами з його попередження.

Матеріали: ватман, кольорові бейджики, папір формату А4 (4 аркуші), клей, вирізані з кольорового паперу стрілки (15 штук), кольорові стікери (20 штук), ручки (15 штук).

Вступна частина

Учасники заняття беруть кольорові бейджики і сідають по колу. На бейджиках пишуть своє ім’я. Тренер озвучує тему заняття.

Вправа “Я – цікава людина”

Тренер пропонує кожному учасникові назвати своє ім’я і продовжити речення: “Я – цікава людина, тому що…”.

Вправа “Очікування”

Тренер пропонує взяти паперові стріл ки і написати, що кожен з учасників чекає від тренінгу. Усі зачитують свої сподівання і прикріплюють “стрілки” на ватман навколо написаної на ньому теми.

Міні-диспут

Тренер пропонує обговорити такі питання:

Насильство в сім’ї. Як ви це розумієте? Чи існують різновиди насильства в сім’ї?

Інформаційне повідомлення

Проблема насильства – не нова. Проте якийсь час була відсутня система виявлення насильства і профілактики цього явища.

У сім’ї закладається основа любові, пошани, моральності, терпимості. Діти, які стали свідками або жертвами насильства в сім’ї, нерідко самі переносять цю модель поведінки у своє доросле життя і чинять насильство. Коло замикається.

Статистика свідчить про те, що більше половини агресорів, кривдників, злочинців виросли в сім’ях, де відбувалося насильство над близькими або над ними.

Домашнє насильство є однією з найважливіших причин, які сприяють соціальному та психічному нездоров’ю сім’ї.

Насильство в сім’ї – це:

стосунки між близькими людьми, коли один гнобить або заподіює іншому фізичної або моральної шкоди; систематичні агресивні і ворожі дії щодо членів сім’ї, внаслідок чого об’єкту насильства може бути заподіяна шкода, травма, приниження, а інколи навіть і смерть.

Насильство наздоганяє нас усюди. Ним активно пригощає телебачення, ми самі часто стаємо очевидцями хамської поведінки на вулиці. Насильство виявляється у найрізноманітніших ситуаціях і формах.

Унаслідок проникнення насильства в життя сім’ї руйнується моральність, складність у спадкоємності поколінь. Батьки б’ють своїх нащадків, зростає кількість самосудів – розправ із сімейними тиранами.

Поширенню насильства більшою мірою сприяє і те, що як саме суспільство не готове відкрито обговорювати цю проблему, так і жертви – не готові надати таким фактам розголосу. При зверненні дітей по допомогу і захист до близьких людей рідні інколи ставилися до злочину поблажливо. За експертними оцінками, основна частина потерпілих від сімейного насильства не звертається за допомогою у відповідні державні органи та громадські організації через: небажання “виносити сміття з хати”, сором перед друзями, сусідами; небажання зруйнувати сім’ю тощо. Саме тому сімейне насильство є найбільш латентним видом злочину. Інколи при фактах насильства або жорстокого поводження з дітьми в сім’ї, дитячих установах люди виявляють повну байдужість до долі дитини, не повідомляють у відповідні органи.

Причини виникнення насильства в сім’ї – різноманітні.

З них можна виділити дві групи: внутрішні (стосунки всередині родини) та зовнішні (різке майнове розшарування суспільства, ослаблення системи державного контролю за регулюванням виробництва і споживанням спиртних напоїв, наркоманія, криза моралі та культури, уразливість прав дитини, яка живе поряд із психічно хворими тощо).

Сімейне насильство викликане соціальними чинниками, стресами у сім’ї, вживанням алкоголю або наркотиків. Удаються до фізичної сили тоді, коли не можуть мирно вплинути на ухвалення тих або інших рішень. Існує багато різних думок про причини насильства в сім’ях. Це можуть бути і психічні порушення, і невисокий культурний рівень подружжя.

Одна група причин нерідко породжує іншу. Найчастіше насильство трапляється у сім’ях соціального ризику, у стресовій ситуації. Останніми роками відбувається зростання різних видів насильства і у злагоджених сім’ях.

Види насильства:

фізичне; сексуальне; психічне – умисне приниження честі та гідності одного члена сім’ї іншим, моральні погрози, образи, шантаж тощо; економічне; емоційне; зневага до потреб дитини (моральна жорстокість, занедбаність).

Вправа “Захист дитини від насильства”

Тренер пропонує учасникам об’єднатися у групи і скласти проект на тему “Хто і що захищає дитину від насильства у сім’ї?”.

Нормативно-правова база, з попередження Н Асильства у сім’ї

Тренер знайомить із нормативно-правовою базою з попередження насильства у сім’ї та порядком розгляду звернень про насильство над дітьми.

Нормативно-правова база з попередження насильства у сім’ї і жорстокого поводження з дітьми включає:

Конвенцію про права дитини; Сімейний Кодекс України (ст. 150,155, 164, 165); Закон України “Про попередження насильства у сім’ї” від 15.11.01 № 2789-111; Закон України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за вчинення насильства у сім’ї або невиконання захисного припису” від 15.05.03 № 759-ІУ. “Всеукраїнську декларацію протидії насильства”, прийняту 26.10.01 Другим Всеукраїнським конгресом жінок.

Закон України “Про попередження насильства в сім’ї” визначає правові та організаційні основи попередження насильства в сім’ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів із попередження насильства в сім’ї. Так у розділі 1 “Загальні положення”, який включає ст. 1-4, дається. визначення термінів “насильство в сім’ї”, “фізичне насильство”, “сексуальне насильство”, “психологічне насильство”, “економічне насильство”, “жертва насильства”, “попередження насильства в сім’ї”, “реальна загроза вчинення насильства”, “захисний припис”, “віктимна поведінка щодо насильства в сім’ї”. У ст.

2 визначено законодавчі основи попередження насильства в сім’ї. Стаття 3 вказує на органи та установи, які здійснюють заходи щодо попередження насильства в сім’ї. У ст.

4 розглядаються підстави для здійснення заходів щодо попередження насильства в сім’ї.

У розділі II “Органи та установи, на які покладається здійснення заходів із попередження насильства в сім’ї” (ст. 5-9) детальніше визначені межі повноважень таких органів як уповноваженого органу виконавчої влади, служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах неповнолітніх, органів опіки та піклування, центрів медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї, кризових центрів.

У розділі III “Спеціальні заходи з попередження насильства в сім’ї” (ст. 10-14) розкрито питання про передбачувані Законом офіційні попередження, профілактичний облік і зняття з обліку, захисний припис, стягнення коштів на утримання жертв насильства.

Окремий розділ – розділ IV (ст. 15) – про відповідальність за вчинення насильства; розділ V (ст. 16) – про джерела фінансування органів та установ, на які покладається здійснення заходів до попередження насильства; розділ VI (ст.

17) – про охорону членів сім’ї при здійсненні заходів із попередження насильства; розділ VII – прикінцеві положення.

У “Конвенції про права дитини” можна виділити головні статті, які визначають права та обов’язки з попередження насильства в сім’ї та жорстокої поведінки з дітьми:

ст. 2 (усі права поширюються на всіх дітей без винятку: держава зобов’язана захищати дитину від будь-яких форм дискримінації та прийняти необхідні заходи із захисту її прав); ст. 16 (діти мають право на захист від втручання в їхнє особисте, сімейне життя, а також листування, на захист від наклепів); ст. 19 (захист від зловживань і неналежного поводження: держава повинна захищати дитину від будь-яких форм поганого ставлення до неї батьків або інших осіб, які відповідальні за неї, і створювати відповідні соціальні програми попередження зловживання та лікування потерпілих); ст.

34 (сексуальна експлуатація: держава має захищати дитину від сексуальної експлуатації, зокрема у проституції та порнографії); ст. 36 (інші форми експлуатації: діти мають право на захист від усіх форм експлуатації, які шкодять будь-яким аспектам їхнього добробуту); ст. 37 (катування та позбавлення свободи: жодна дитина не повинна зазнати катування, жорстокого ставлення, незаконного арешту або позбавлення свободи; затримана дитина має право на правову та іншу допомогу, а також на контакти зі своїми батьками); ст.

39 (відновлювальний догляд: держава має забезпечити дитину-жертву конфлікту, катування, жорстокого поводження або експлуатації необхідним лікуванням для забезпечення одужання і соціальної реінтеграції).

Розгляд звернень про насильство над дітьми

Порядок розгляду звернень, повідомлень про жорстоке поводження з дітьми або реальну загрозу таких вчинків затверджений Наказом МОНУ від 16.01.04 № 5/34/11, де визначено механізм взаємодії структурних підрозділів Державного комітету України у справах сім’ї і молоді, Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України. Порядок розроблений відповідно до Конвенції про права дитини (995-021), Конвенції Міжнародної організації праці “Про заборону і негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці” (993-166), Сімейного (2947-14) та Кримінального (2341-14) кодексів України, Кодексу України про адміністративні порушення (80731-10, 80732-10), Законів України “Про охорону дитинства” (2402-14), “Про попередження насильства в сім’ї” (2789-14), “Про звернення громадян (393/96-ВР), “Про освіту” (1060-12), “Про міліцію” (565-12), “Про органи та служби у справах неповнолітніх і спеціальні установи для неповнолітніх” (20/95-ВР), Указу Президента України від 21.02.03 № 154/2003 (1545/2003) “Про державну програму попередження дитячої бездоглядності на 2003-2005 роки”.

Зокрема, у розділі 2 визначено порядок подачі та реєстрації звернень і повідомлень, виявлення жорстокого поводження. Кожен такий факт документують і передають у службу у справах неповнолітніх за місцем проживання дитини (ст. 2.3). Розголошення даних по суті звернення дитини – незаконне (ст.

2.6).

У розділі 3 “Розгляд звернень і повідомлень із приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення” вказано на дії органів і установ освіти:

Ст. 3.4.2. Терміново (протягом однієї доби) передають повідомлення у письмовій формі до служби у справах неповнолітніх, органів внутрішніх справ про випадки жорстокого поводження з дітьми чи його вчинення.

Ст. 3.4.3. Вживають заходів до виявлення і припинення фактів жорстокого поводження з дітьми у навчальних закладах, притягають до дисциплінарної відповідальності співробітників, учнів та інших осіб, які допускають жорстоке поводження з дітьми.

Ст. 3.4.4. Керівники навчальних закладів зобов’язують педагогічних працівників, зокрема класних керівників, проводити профілактичну роботу з батьками з метою недопущення випадків жорстокого поводження з дітьми в сім’ях, а також відстежувати подібні випадки з боку інших учнів.

Ст. 3.4.5. Класні керівники організовують роботу з батьками щодо роз’яснення наслідків жорстокого поводження з дітьми в сім’ях, а також з особами, які становлять найближче оточення дитини, яка постраждала від жорстокого поводження або потерпіла від реального його вчинення.

Успішність профілактики насильства в сім’ї прямо залежить від ступеня усвідомлення суспільством глибини цієї проблеми, її наслідків, що виражаються, у першу чергу, у соціальній проблемності дітей і підлітків, погіршенні їхнього здоров’я. Запобігання насильству в сім’ї має стати системою заходів із надання соціальної, психологічної, юридичної та іншої допомоги; соціальної реабілітації членів сім’ї; допомоги у конфліктних ситуаціях у сім’ї; здійснення соціального контролю за поведінкою членів сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї; надання притулку членам сім’ї, які постраждали від насильства.

Рефлексія

Тренер пропонує висловити свою думку про отриману інформацію. Учасники тренінгу на кольорових стікерах пишуть свою думку і враження про спільну роботу, озвучують і прикріплюють на ватман під “стрілками”.

Список літератури

Дружинин В. И. Психология семьи. – М., 1994. Збірник нормативно-правових документів психологічної служби та ПМПК системи освіти України. 2005/06 н. р. / Упоряд. В. Г. Панок, І. І. Цушко, А. Г. Обухівська. – К.: Ніка-Центр, 2006. Збірник нормативно-правових документів психологічної служби та ПМПК системи освіти України.

2005/06 н. р. / Упоряд. В. Г. Панок, І. І. Цущко, А. Г. Обухівська. – К.: Шкільний світ, 2008. Орлов А. Б. Психологическое насилие в семье: определение, аспекты, основные направлення оказания психологической помощи // Психолог в детском саду. – 2000. – № 2-3. Постовий В. Г. Сучасна сім’я та педагогіка. – К., 2001.

Якубова Ю. М., Антонова-Гурченко О. Г. Проблемні сім’ї: діти і батьки. – К.,1998.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Твір на тему: ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА В СІМ’Ї ІНФОРМАЦІЙНИЙ ТРЕНІНГ ДЛЯ КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ, ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ, СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ




ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА В СІМ’Ї ІНФОРМАЦІЙНИЙ ТРЕНІНГ ДЛЯ КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ, ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ, СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email