|  | 

Поради психолога щодо підлітків: ще не дорослі, але вже не діти

Підлітковий вік – це той поріг, за яким починається самостійне життя. Цей період часто називають “філософським”. Характерна його риса – бурхливий розвиток самосвідомості. Іде процес поглибленого самоаналізу, оцінювання своїх здібностей і якостей, пошук відповіді на найважливіші та найскладніші питання життя.

Дорослі жадібно прагнуть осмислити не тільки світ зовнішній, а й, передусім по-новому й незвичайно починає звучати для них магічне слово “самовдосконалення”. І вони охоче, хоч і не завжди вміло, займаються самопізнанням та самовихованням. У цьому потрібна допомога дорослого. Надійного дорослого, який розуміє і якому хочеться вірити, якому цікаві вони як особистості.

Потрібні й ровесники, ці своєрідні психологічні дзеркала – правильні і спотворюючі, щоб, дивлячись у них, бачити себе.

Людині, щоб почувати себе впевнено, потрібні інші люди. Не випадково надзвичайно важливе місце в самовдосконаленні посідає опанування навичками спілкування. Іспити інколи спричинять стан постійного психофізичного напруження, що негативно впливає на здоров’я, щастя та успіхи учнів.

Ось кілька засобів подолання стресу, тривожності лише за 3 хвилини.

Кожен може навчитися керувати собою, оволодівати мистецтвом самодопомоги та витривалості у стресових ситуаціях.

Перший засіб.

Чарівне слово.

Повторення простих тверджень дозволяє подолати емоційне напруження.

Ось наприклад:

– зараз я почуваю себе краще;

– я можу повністю розслабитися, а потім швидко зібратися;

– я можу керувати своїми внутрішніми почуттями;

– я подолаю напругу будь-коли, якщо забажаю;

– життя досить швидкоплинне, щоб витрачати його на хвилювання.

Придумайте свої особисті твердження. Вони повинні бути коротенькими і позитивними. Дуже важливим є повторення.

Повторюйте їх щодня по кілька разів. Спробуйте використовувати різні твердження, зупиніться на тих які вам найбільше допомагають.

Другий засіб.

Ваші позитивні якості.

Складіть перелік ваших безперечно позитивних якостей.

Наприклад:

– Я хороший товариш;

– Я досяг деяких успіхів у навчанні;

– Я допомагаю оточуючим.

– Я визнаю свої помилки.

– Я досить приваблива людина.

– Я талановита людина.

– Я намагаюсь жити в моральній чистоті й бути добрим до людей.

– Я став краще розуміти себе.

Напишіть цей перелік на аркуші паперу і завжди беріть його з собою. Коли ви почуваєте себе невпевнено, відкрийте аркуш та сконцентруйте увагу на своїх сильних якостях. Ще краще, якщо є можливість розповісти собі це вголос.

Це значно посилить вашу впевненість у собі.

Третій засіб.

Приймати самого себе.

Приймати себе – це підтримувати, виявляти турботу та відкрито цінувати ту людину, якою ви є. Треба завжди дарувати любов собі, це обов’язково принесе позитивні наслідки.

Зупиніться на хвилину і подумайте про те, що ви повинні подобатися і собі теж. Скажіть уголос або подумайте: “Я турбуюся про себе, моє щастя дуже важливе для мене. Я хочу підтримати себе і зробити все якнайкраще.

Я хочу для себе по-справжньому гарного життя. Я завжди можу собі допомогти.”

Почуття особистісної підтримки посилиться, якщо ви обіймете себе або просто стиснете руки, ніби підтверджуючи цим слова.

І ще один момент, на який хотілося б звернути увагу.

Чи багато людині потрібно для щастя? “Я народився – і цього достатньо”, – так вважав Альберт Ейнштейн. Але багатьом з нас треба більше. Інколи так багато, що щастя стає примарним. Ми ставимося до себе так, як ставляться до нас наші батьки. Якщо дитина відчуває, що любов батька і матері не безкорисна і дарується як нагорода за зразкову поведінку та успіхи у навчанні, то з часом вона і сама стає стосовно себе на позицію батьків Тоді “успіх і оплески” стають єдиною основою для самоповаги і любові до себе. І життя перетворюється на постійну боротьбу за те, щоб її досягнення визнали люди, суспільство.

Проте повага і любов потрібні кожному, а не тільки відміннику та суперлюдині.

Є багато засобів, які дають змогу досягти внутрішньої рівноваги, не відчувати дискомфорту, не переживати стресових ситуацій, треба лише почати працювати над собою.

Урок мудрих порад для учнів

Учитель. Бережіть Землю! Ця думка пронизує всі твори А. де Сент-Екзюпері. Про це і його улюблена казка “Маленький принц”.

Про любов до людей, про відповідальність перед людством, перед усією планетою розповідає ця мудра казка-притча. Сьогоднішній урок я назвала уроком мудрих порад. Ми спробуємо збагнути, які мудрі поради пропонує нам автор “Маленького принца”.

Як і в народних казках, мова тут іде про добро і зло, висловлена думка про краще життя.

– Чому головним героєм казки є дитина? (Дитинство, на думку письменника,- категорія моральна. В дитині закладені моральні здібності, які розвиваються залежно від умов життя.)

-Дорослі і діти. Як часто ми не розуміємо одне одного, говоримо майже різними мовами. Що розділяє дорослих і дітей? Вік?

Погляди на життя? Чи це добре, коли дорослий у житті залишається дитиною?

Учитель. Дивні люди ці дорослі. Замість того, щоб прикрашати дім, радіти сонцю, теплу, друзям, вони ведуть війни, рахують гроші, сваряться. А як треба жити?

Що робити, щоб життя стало кращим?

– Давайте звернемось до Маленького принца. Він має відкрити нам таємницю. Яке тверде правило було у Маленького принца? Як він його виконував? (“Є таке тверде правило…встав уранці, умився, причепурився – відразу приведи до ладу свою планету…”.)

– Від чого застерігає нас автор? Чому боротися з баобабами потрібно щодня?

– Що змінилося в житті маленького принца після того, як на його планеті з’явилася троянда? (Він любить троянду, турбується про неї, але вона робить йому боляче своїми капризами. Вперше пізнавши почуття любові, Маленький принц пізнає і почуття душевного болю.)

– Щастя для Маленького принца полягає в тому, щоб навчитися любити свою квітку. Посварившись із квіткою, він вирушає в подорож. Саме це дозволяє автору показати різні типи дорослих людей. Чисті моральні принципи маленького принца зіткнулись з безглуздими вчинками дорослих.

Маленький принц відвідав 6 планет. І лише на Землі він зрозумів справжню суть стосунків між людьми. Інсценування епізоду “Лис відкриває Маленькому принцу свою таємницю” (XXI глава).

– Як ви розумієте таємницю Лиса? Що означає приручити? (Це означає зробити неповторним, не схожим на інших. Але це несе і велику відповідальність: “Я за неї відповідаю…”.)

– Ми завжди маємо пам’ятати пораду мудрого Лиса: “Люди забули цю істину, але ти не забувай: ти назавжди у відповіді за всіх, кого приручив”.

– Як Маленький принц зрозумів, що таке любов? Що таке щастя на думку автора?

(Автор вважає, що щасливий лише той, хто пізнав почуття любові, прихильності, хто зігрів теплим словом ближнього.)

– Як Лис говорить про дружбу? (“… немає таких магазинів, де б торгували друзями”.)

– На прощання Лис відкриває своєму товаришу просту, але мудру таємницю: “Не чути голосу серця означає стати дорослим, якому нічого не цікаво, крім цифр”. Отже, на Землі Маленький принц зрозумів велику науку життя, він розуміє, що сила людини в дружбі, щастя – в любові до ближнього, обов’язок-у служінні батьківщині, у відповідальності перед нею. А тепер давайте кожен з вас запалить на небі свою яскраву зірочку, і ми ще раз пригадаємо мудрі поради А. де Сент-Екзюпері.

(На дошці клаптик голубої тканини (небо), учні приколюють до нього зірочки і пригадують поради. Звучить “Місячна соната” Бетховена.)

– Ми у відповіді за тих, кого приручили?

– Є таке тверде правило: встав уранці…

– Щастя в тому, щоб любити.

– Немає таких магазинів, де б торгували друзями.

– Могутність людей у дружбі.

– В душі кожного дорослого повинен жити Маленький принц, якщо його немає, то цьому дорослому ніколи не зрозуміти дитинство.

А вдома я пропоную вам написати твір-мініатюру про почуття та думки, які у вас виникли після цього уроку.




Поради психолога щодо підлітків: ще не дорослі, але вже не діти
Обратная связь: Email