|  | 

ПОРАХУЙ ЗОРІ, ПОТІМ КРАПЛІ В МОРІ – ТОДІ І ВЕРТАЙСЯ (лічилки))

Невід’ємна складова будь-якої дитячої гри – це, звичайно, лічилки. Мені в дитинстві було відомо не більше 3-4. Виявляється ж, що їх незліченна кількість, і вони настільки

Різноманітні та яскраві, що можуть бути цікаві як дітям, так і дорослим.

Котилася торба

З великого горба

А в тій торбі

Хліб-паляниця.

Кому доведеться,

Той буде жмуритися.

Бігли коні під мостами

З золотими копитами.

Дзень, брязь – вийшов князь!

Тут циганка ворожила,

Шматок сала положила.

Ось воно є – щастя твоє!

Летів рій бджілок зі ста лічилок.

Зійшлися діти, давай лічити, бо кожна бджілка, немов лічилка: кого укусить – жмурити мусить.

Качка з річки йшла, гурт качок вела: це – качатко сиве, це – як жовта слива, це – брудненький квачик, це – м’якенький м’ячик, це – як вовни жменька, це – кривеньке, це – сніжок побіг… Скільки ж їх усіх?

Біля двору – дві Федори,

Біля ганку – дві Тетянки,

А на лузі – дві Ганнусі,

Біля річки – дві Марічки.

Ой, дівчаток тих багато.

Порахуйте їх, малята.

Гулі, гулі – такі очі, як моргулі.

Чинки, чинки – такі очі, як мисчинки,

Чата, чата – такі очі, як горщата.

Наша совонька-сова

Позабула всі слова.

На пеньку сидить,

Очима лупає,

Ногами тупає.

Туп-туп!

Ходила квочка

Коло кілочка.

Водила діточок

Біля квіточок! Квок!

Сітка, вітка,

Дуб, дубки – поставали козаки,

Шабельками брязь –

Вийди, князь.

Ігдики, цигдики,

Цигдики де.

Абель, фабель, дурмане,

Ікі, тікі, граматікі,

Оц,

Клац,

Заєць.

Ходить бусол по болоту

Просить хлопців на роботу.

Хлопці кажуть:

– Не піду!

Бусол каже:

– Заплачу.

Котьо, котьо, котьоло

Через море їхало,

Золото, срібло везло.

Подоляночко, вставай,

Свого перстеня шукай.

Сидить жаба під корчем,

Зачинає рити,

На кого це слово впаде,

Той буде жмурити.

Раз, два –

Дерева.

Три, чотири –

Вийшли звірі.

П’ять, шість –

Падолист.

– Ласю-Парасю, Де була?

– У лісі.

– Що їла?

– Горісі.

Первінчики, червінчики,

Дзвенять, гримлять кремінчики.

По свіжій травиці,

По чистій водиці.

Там ягоди, горішки,

Медок, сахарок.

Мовчок.

Мала баба три сини –

Були вони русини:

Один ходив до школи,

Другий робив підкови,

А третій був розпусняк –

Вкрав він у баби капусняк.

Попіл, попіл, попільниця, А де ж наша зозулиця?

Понад морем літала,

Сивим оком кивала.

А ти, киве, не кивай,

А ти з города втікай.

Ходила квочка біля кілочка,

Водила діток-одноліток.

Дзень, бом, брязь,

Хто виходить в перший клас?

Діти, діти, дітвора,

Утікайте із двора.

Хто не заховався,

Хай кричить: “Ура!”

Раз, два, три!

Раз, два, три!

Біжимо ми як вітри,

А жмурити будеш ти!




ПОРАХУЙ ЗОРІ, ПОТІМ КРАПЛІ В МОРІ – ТОДІ І ВЕРТАЙСЯ (лічилки))
Обратная связь: Email