Посвята, або Присвята
Посвята, або Присвята – заувага, зроблена автором певного художнього твору, що вказує на особу чи подію, якій присвячено цей твір. Так, збірка П. Тичини “Замість сонетів і октав” присвячена Г. Сковороді, вірш “Вітер з України” – М. Хвильовому тощо. Подеколи П. міститься у вступних рядках до твору або ж править за такий твір, як-от початок циклу Г. Чупринки “Дніпрові серенади”:
Тобі, тобі, хоч ти й забула
Святої ніченьки узор,
Хоч пролетіла, промайнула, ?
Як невловимий метеор.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)
Твір на тему: Посвята, або Присвята
Related posts:
- Посвята в п’ятикласники Посвята в п’ятикласники Мета: Формувати почуття гордості за свою належність до шкільної родини, створити комфортні умови для розвитку творчих здібностей дітей, виховувати почуття колективізму, відповідальності, впевненості в своїх силах. Дата:......
- Сценарій заходу “Посвята в туристята” Сценарій заходу “Посвята в туристята” Під час руху в поході група зустрічається з Дідом-Лісовиком. Дід-Лісовик: Ох-хо-хо. Хто це сюди йде, хто потривожив мій спокій? Хто ви такі, звідки? Діти: –......
- Скорочено – ПЕРЕХОЖИЙ. ПРИСВЯТА ЛІНІ КОСТЕНКО – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Як він ішов! Струменіла дорога, Далеч у жадібні очі текла. Не просто ступали – Співали ноги, І тиша музику берегла. Як він ішов! Зачарований світом, Натхненно і мудро творив ходу......
- Вірш Вірш (лат, versus – повтор, поворот) – 1) елемент ритмічного мовлення у літературному творі, основна одиниця віршованого ритму. Подеколи збігається з віршовим рядком, але в жодному разі не повинен з......
- Антропоніміка Антропоніміка (грецьк. dnthropos – людина та опута – ім’я) – розділ ономастики (галузь мовознавства, покликана вивчати назви родів, племен, націй, географічні назви та ін.), в якому досліджуються власні імена, прізвища,......
- Рефрен, Приспів Рефрен (фр. refrain), або Приспів – повторення групи слів, рядка або кількох віршових рядків у строфах. Подеколи набуває жанрових ознак, як-от в “Елегії з рефреном” В. Підпалого: А втім, мені......
- Епістола Епістола (грецьк. epistole – лист), або Епістолярна література – різножанрові твори художньої літератури, в яких використовується форма листа чи послання, узалежнена законами художньої умовності. Свого розквіту Е. сягнула в добу......
- НАРОДНІ ДИТЯЧІ ПІСНІ ТА МАЛІ ЖАНРИ Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА З давніх часів український народ складав пісні, прислів’я, приказки, загадки тощо. Ці твори не записували, а від покоління до покоління......
- Кінцівка Кінцівка – заключна частина художнього твору або його фрагменту, в якій підсумовується логіка розвитку сюжетних колізій. У байці таку функцію виконує мораль, у прозі – епілог, ліриці – останні строфи......
- Касида Касида (араб. – цілеспрямована) – урочистий жанр арабської, тюркомовної та перської класичної поезії. К. подібна до оди, хоч подеколи траплялися її сатиричні та дидактичні видозміни. Здебільшого то були твори придворних......
- Рецептивна естетика Рецептивна естетика (лат. receptio – сприйняття) – різновид естетичної теорії, яка зосереджується на проблемі сприймання художніх творів, їх впливу на публіку (естетика впливу). Спираючись на праці естетиків-феноменологів (Н. Гартмана, Р.......
- Датування твору Датування твору – часове визначення етапів роботи письменника над певним твором від задуму до остаточного завершення тексту (чистовий рукопис або машинопис), яким виявлено останню волю автора. Задля підтвердження Д. т.......
- Еквівалент тексту Еквівалент тексту (лат. aequivalens – рівноцінний) – авторські пропуски у тексті (рядок, кілька рядків, цілі абзаци чи строфи), за допомогою чого створюється ефект ліричного умовчання, фрагментарності тощо. Подеколи Е. т.......
- ДОБРИЙ ВЕЧІР ТОБІ, ПАНЕ ГОСПОДАРЮ – ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ ДОБРИЙ ВЕЧІР ТОБІ, ПАНЕ ГОСПОДАРЮ Добрий вечір тобі, пане господарю, Радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Застеляйте столи та......
- Історико-функціональне вивчення літератури Історико-функціональне вивчення літератури – розділ літературознавства, в якому вивчається функціонування художньої літератури у свідомості читачів, динаміка сприйняття художніх текстів, біографій письменників, перебіг художніх тенденцій. Найчастіше тут мовиться про сукупність критичної......
- Аналогія Аналогія (грецьк. analogia – відповідність) – стилістичний прийом, вживаний митцем для розкриття одного явища через інше, йому “подібне”. Найпростіший приклад А. – з вірша П. Тичини “Ой не крийся, природо”:......
- Ідеалізація Ідеалізація (фр. idealisation, від ideal) – спосіб наукового пізнання, один із видів абстрагування, що полягає у створенні таких об’єктів, які не існують у реальному житті, але мають свої прообрази (точка......
- Калька Калька (фр. caique – копія) – запозичення слів та виразів з іншої мови шляхом їх буквального перекладу, поширене у книжному та розмовному мовленні. Досить часто виникає за двомовності та багатомовності;......
- Контраст Контраст (фр. contraste – протилежність) – різко окреслена протилежність у чомусь: рисах характеру, властивостях предметів чи явищ. В основі має антитетичний принцип світосприйняття (див.: ). Цей прийом був здавна відомий......
- Кондак Кондак (грецьк. kontakion) – основний жанр літургійної поезії, різновид поеми на біблійні сюжети, започаткований у VI ст., досяг розквіту у творчості Романа Солодкоспівця, невдовзі витіснився (VIII-IX ст.) жанром канону. К.......
- Інтонація Інтонація (лат. intono – голосно вимовляю) – основні виражальні засоби мовлення, які, виконуючи комунікативну, структурну та аксіологічну функції, дають можливість відтворити ставлення (найчастіше емоційне) мовця до певного предмета чи співбесідника.......
- Зачин Зачин – усталений, традиційний початок оповідних фольклорних творів, переважно казок: “Колись був у Києві”, “Був собі дід та баба”, “Був собі котик та півник”. Такі 3. називають ініціальними формулами (є......
- Ізосинтаксизм Ізосинтаксизм (грецьк. isos – рівний та syntaxis – складання) – суміжне розташування віршових рядків, побудоване за принципом синтагматичного членування аналогічних синтаксичних одиниць поетичного мовлення, вживається у вигляді різних стилістичних прийомів......
- Багатоголосся або Полілог Багатоголосся, або Полілог (грецьк. роlу – багато та logos – слово) – розмова, в якій водночас бере участь чимало співбесідників; художньо-стилістичний прийом, використовуваний у різних літературних жанрах, передовсім у прозових......
- Завершений твір Завершений твір – наслідок творчого процесу митця, твір, остаточно зафіксований у тексті, над удосконаленням якого автор більше не працює, вважаючи, що його задум реалізовано повністю. Прихильники феноменологічної та рецептивної естетики......
- ДОБРИЙ ВЕЧІР ТОБІ, ПАНЕ ГОСПОДАРЮ! – Колядки Українська література 6 клас – О. М. Авраменко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ Пісні зимового циклу Колядки ДОБРИЙ ВЕЧІР ТОБІ, ПАНЕ ГОСПОДАРЮ! Добрий вечір тобі, пане господарю.......
- Анотація Анотація (лат. annotatio – зауваження, примітка) – коротка узагальнювальна характеристика книжки або її частини, статті, рукопису тощо. А. вміщує стислу інформацію про зміст праці, відомості про автора та читацьке призначення.......
- Секстина Секстина (італ. sextina, від лат. sex – шість) – строфа із шести рядків подовженого (п’ятистопного чи шестистопного) ямба, що складається із чотиривірша (катрена) з перехресним римуванням та двовірша (диптиха) із......
- Жарт Жарт – 1). Вислів, витівка, дотеп, комічна дія тощо, які викликають сміх і служать для розваги. Експресії словесного жарту нерідко сприяють римоване мовлення, діалог, каламбур, алогізми тощо: – Ти що......
- Молода Польща “Молода Польща” (“Mloda Polska”) – назва періоду розвитку польської літератури від кінця XIX ст. до початку 1-ої світової війни, походить від назви циклу програмних статей Амурського у краківському часописі “Zycie”......
Посвята, або Присвята