|  | 

“Потік свідомості” та аналіз психології людини в творчості Джойса

Оповідання Джеймса Джойса написані в реалістичній манері, пройняті скепсисом, гіркою та сумною іронією. Вони засвідчили блискучу майстерність ДЖойca-стиліста, багатство відтінків його мови. У них Джойс відтворює обтяжливу і нудну атмосферу обивательського існування. Письменник міг і далі “працювати” в реалізмі, та свідомо обрав шлях модернізму і… вдруге став класиком!

До таких творів Джойса належать психологічне есе “Джакомо Джойс” (1914), романи “Портрет художника замолоду” (1916), “Улісс” (1922) і “Поминки за Фіннеганом” (1939). Усі вони написані в манері “потоку свідомості”. Це поняття запозичене літературознавством із психології й філософії, а сам термін – із книги вченого Вільяма Джемса “Наукові основи психології”, де він порівняв свідомість людини із плином ріки, потоку. Думка змінює думку, вони переплітаються, вступають одна з одною у суперечку або, навпаки, доповнюють одна одну тощо.

У Джойса “потік свідомості” стає літературним методом, а увага до внутрішнього світу людини, її психології – його творчим кредо. Перший такий твір – це психологічне есе “Джакомо Джойс”. Понад чверть століття минуло від смерті Джойса, коли відомий американський джойсознавець Річард Еллмаи перекупив цей шедевр у якогось колекціонера-європейця, котрий не захотів назвати своє ім’я.

Сталося це 1968 року. Цей невеличкий твір цікавий передусім тому, що написаний на межі творчості Джойса-реаліста і Джойса-модерніста. А така “прикордонність” цікава вже сама по собі.

До того ж, сам Джойс у зрілому віці, після невдалого твору “Поминки за Фіннеганом”, якось зізнався, що хотів би ще написати таку ж елегантну річ, як “Джакомо”. У цьому творі автор апробував багато композиційних елементів різного рівня, які знаходимо у його пізніших модернових творах. У “Джакомо” автор з непідробною і принадною самоіронією відтворив цікавий момент свого життя, коли він, зрілий мужчина, закохався у свою ученицю, молоду італійську єврейку Амалію Поппер, що брала в нього уроки англійської. Іронізуючи над великою різницею у віці, він жартома називає ліричного героя есе – Джакомо (натякаючи на ім’я знаменитого “серцеїда” Казанови).

Але ж не можна забувати й того, що події розгортаються переважно в Італії, де англійському імені “Джеймс” є італійський відповідник – “Джакомо”. А відтак Джойс у Італії – таки Джакомо… Цей дрібний епізод приватного життя письменника зробив твір визнаним шедевром всесвітньої літератури передусім тому, що написаний у творчій манері “потоку свідомості”.




“Потік свідомості” та аналіз психології людини в творчості Джойса