|  | 

Позакласне читання. Твір Пауло Коельо “Алхімік”

УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас

II семестр

ІЗ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТ.

УРОК № 58

Тема. Позакласне читання. Твір Пауло Коельо “Алхімік”

Мета: зацікавити учнів художнім читанням, спонукати до нього; ознайомити з одним із найпопулярніших у світі письменників сучасності та його творчістю; розвивати навички аналізу самостійно прочитаних творів, висловлення своєї думки про них; виховувати любов до літератури, прагнення до самопізнання та самовдосконалення.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього, схема.

Тип уроку: бесіда з позакласного читання.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Замислимося над такими цифрами: він добре відомий і популярний більш ніж у 150 країнах світу; його твори перекладені близько 60 мовами різних народів; його найвідоміша книга вийшла загальним накладом більш як 40 мільйонів примірників. Це про бразильського письменника Пауло Коельо і його знаменитий твір “Алхімік”. “Алхімік” – це мовби сучасний “Маленький принц”.

Глибока і проста книжка”,- писав Милорад Павич. Що знайшли ви для себе у цій книзі, обговоримо на уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Бесіда з позакласного читання

1. Експрес-опитування з метою з’ясування читацьких інтересів школярів; коментування й підсумки вчителя

2. Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях П. Коельо

– Пауло Коельо – знаменитий бразильський письменник і поет. Опублікував загалом 16 книг – романів, коментованих антологію, збірок коротких оповідань-притч. Прославився на пострадянському просторі після видання роману “Алхімік”, який довго залишався в першій десятці бестселерів.

Загальний наклад роману на всіх мовах перевищує 100 мільйонів.

Народився Коельо 24 серпня 1947 року в Ріо-де-Жанейро, Бразилія, у благополучній родині інженера Педро і Ліжії Коельо. У сім років його відправили до єзуїтської школи Святого Ігнатія Лойоли, де вперше виявляється його бажання писати книги. Мрія стати письменником не знайшла порозуміння в його родині, тому під тиском рідних він вступає на юридичний факультет університету Ріо-де-Жанейро, але незабаром кидає навчання і займається журналістикою. Розбіжності між ним і родиною дедалі збільшувалися, і 17-річний Пауло був примусово поміщений у приватну психіатричну клініку на курс лікування.

Але ні лікування електрошоком через виявлену шизофренію, ні другий курс лікування не змінили його впевненості в собі – і він втік із клініки, поневірявся деякий час і згодом повернувся додому.

Через рік він примкнув до руху аматорського театру, який у Бразилії 60-х років став масовим явищем – не тільки мистецтва, але й соціального протесту.

Театрально-протестна активність для Коельо закінчилася в лікарні, звідки він знову втік, але безгрошів’я змусило його знову повернутися додому. Урешті-решт після третього курсу лікування його сім’я змирилася з тим, що “нормальна” робота – не для нього. Пауло Коельо продовжував займатися театром і журналістикою.

1970 року почав подорожувати по Мексиці, Перу, Болівії, Чилі, Європі й Північній Африці. Через два роки Коельо повернувся до Бразилії і почав писати вірші для пісень, що стали потім дуже популярними, працював із відомими бразильськими виконавцями, зокрема з Раулем Сейшасом. Як письменник зізнається в одному з інтерв’ю, у цей час він познайомився з роботами суперечливого англійської містика Алістера Кроулі, що вплинули на його творчість, яка поширилася не тільки на музику, але й на плани створення “Альтернативного товариства”, яке мало стати громадою анархістів у штаті Мінас-Жерайс, заснованою на ідеї Кроулі: “Роби що хочеш – такий весь закон”. Бразильські військові, які прийшли до влади в результаті перевороту 1964 року, уважали цей проект підривною діяльністю і взяли всіх імовірних членів під варту.

Відомо також, що під час перебування у в’язниці Коельо і Сейшаса катували. Вийти з в’язниці Коельо несподівано допомогло минуле: його визнали неосудним і відпустили.

Пізніше, у Голландії, він зустрів особистість (звану їм Джи (лат. J) у “Валькіріях”, “Паломництві” і на його сайті “Воїн Світла”), яка змінила його життя і посвятила в християнство. Він став членом католицької групи, відомої як RАМ (Regnus Agnus Mundi), де Джи був його Учителем.

1986 року Коельо пройшов Шляхом Сантьяго, старовинним іспанським шляхом паломників, і описав пізніше все, що відбулося, в книжці “Щоденник Мага”.

Зараз він живе з дружиною Крістіною в Ріо-де Жанейро, у Бразилії, і в Тарбі, у Франції.

У 150 країнах світу було продано понад 86 мільйонів примірників книг Пауло Коельо, перекладених на 67 мов. Він одержав безліч призів та нагород у різних країнах, включаючи Францію (Lа lеgion d’honneur) та Італію (Suреr Grinzane Cavour Вооk Аward). Крім того, ним написані твори “Паломництво” (лягло в основу комп’ютерної гри, розробленої компанією Аrxel Тride), “На березі Ріо-П’єдра сіла я і заплакала…” і “Валькірії”.

Його новела “Заїр”, видана 2005 року, була заборонена в Ірані з конфіскацією 1000 копій, але згодом її все ж таки дозволили друкувати.

Твори Коельо входили до списку бестселерів не тільки в Бразилії, але й у Великій Британії, США, Франції, Німеччині, Канаді, Італії, Ізраїлі, Фінляндії та Греції. “Алхімік” донині залишається книгою-рекордсменом за кількістю продажів в історії Бразилії, її згадують у Книзі рекордів Гіннеса. Коельо є автором бестселерів португальською мовою.

Незважаючи на успіх, численні бразильські критики вважають його незначним письменником, чиї роботи занадто прості. Деякі з них також називають його роботи “комерційними” та орієнтованими на ринок. Його обрання до Літературної академії Бразилії заперечується багатьма бразильцями.

Відома російська телеведуча і сценарист Авдотья Смирнова сказала про нього таке: “Подразнення, яке Коельо викликає у будь-якого хоч почасти літературно досвідченого читача, пояснюється перш за все його надзвичайною серйозністю, гусячою якоюсь важливістю – нудьга смертна, на весь роман жодного жарту, жодної посмішки, жодної гостроти.

Я маю на увазі не хиханьки-хаханьки, гостроти в літературі бувають які завгодно – фонетичні, філософські ідіоми; але ось так, без жодної навіть тіні жонглювання, без найменшого артистизму, без натяку на гру розуму – так справжня література не пишається. Тим часом саме ця серйозність і робить Коельо таким популярним письменником”.

Стилізації в дусі Коельо присутні в книгах Анхеля де Куатьє.

image55

Пауло Коельо

3. Евристична бесіда

Які враження у вас склалися про твір П. Коельо?

Який цей твір за жанром? Свою думку доведіть. (Повість-парабола)

Які риси постмодернізму ви помітили в “Алхіміку”? (Інтертекстуальність, позачасовість тощо)

Розкажіть про сюжетну лінію твору.

Охарактеризуйте образ головного героя повісті іспанського пастуха Сантьяго.

Які моральні уроки містить книга, у чому її притчевість?

Прокоментуйте висловлювання П. Коельо:

“У кожного своє Особисте призначення в житті, і через це людина живе у світі…”

“Якщо ти чогось бажаєш, то Всесвіт сприятиме тому, щоб твоє бажання здійснилося…”

“Кожному дається дар: можливість вибору. Тому, хто не використав цей дар, він стає прокляттям,- інші будуть завжди обирати за нього…”

“Усе, що відбувається в теперішньому, впливає на майбутнє та є спокутою минулого”.

4. Розв’язання проблемних питань

У чому, на вашу думку, секрет популярності твору П. Коельо “Алхімік”?

Хто такий Алхімік? У чому парадоксальність цього образу? (Алхімія – лженаука; алхіміки асоціювалися із шарлатанами, лжевченими, які марнували життя й зусилля, прагнучи перетворити інші метали, речовини в золото. Тут алхімік – той, хто знаходить філософський Камінь, Еліксир Життя.)

5. Накреслення “сюжетної” параболи роману у вигляді схеми, поясніть значення зупинок

Можливий варіант відповіді

Кожна зупинка, кожен епізод відкривають героєві якусь істину, мають алегоричне значення.

“Тариф” – “Усе у світі має ціну”.

“Танжер” – “Ніколи не відмовляйся від своєї мрії”.

“Пустеля Сахара” – “Усі ми – частинки Світової Душі”.

“Оаза Ель-Фаюм” – “Любов – це сила, яка трансформує й удосконалює Світову Душу”.

“Табір блакитних вершників” – “Я здатен творити чудеса”.

“Стара церква” – “Скарби там, де заплаче серце”.

Назвіть літературні паралелі твору “Алхімік”

(А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц”, Е. Хемінгуей “Старий і море”, Г. Гарсія Маркес “Сто років самотності”, Е. Андієвська “Казка про як” та ін.)

IV. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольної роботи – написання твору за темою “Постмодернізм” та творчістю Г. Маркеса, М. Павича, П. Коельо.

V. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа “Мікрофон”

Продовжте речення:

– У творі П. Коельо мене вразило…

– Мені припала до душі думка…

– Для мене відкрилася сучасна література, як…




Позакласне читання. Твір Пауло Коельо “Алхімік”