Проблема вірності людини рідному краю, відданості своїй нації у поемі М. Вороного “Євшан-зілля”
Талановитий український поет, перекладач, критик та історик вітчизняної літератури, пропагандист української культури Микола Вороний довгий час був невідомий нам, бо його ім’я і творчість були заборонені. А поет лише намагався вивести українську літературу на європейський рівень. Для поезії М. Вороного характерні глибокі філософські роздуми, патріотизм і гаряче бажання бачити щасливим рідний народ, рідну Україну. У поемі “Євшан-зілля” М. Вороний порушує проблему вірності людини рідному краєві, своєму народові.
Використавши легенду про перебування сина половецького хана у полоні, його забуття про рідний край і батька, поет із болем у серці звертається до людей, які відцуралися від своєї батьківщини, які, потрапивши на чужу землю, забули рідну мову. Чимало синів і дочок України блукають по світу у пошуках щастя. Це до них звернені слова поета: Краще в ріднім краї милім Полягти кістьми, сконати, Ніж в землі чужій, ворожій, В славі й шані пробувати. У поемі “Євшан-зілля” в образі ханського сина бачимо тих українців, які шанують чужі звичаї і занедбали рідний край, які забули свої звичаї.
Микола Вороний задає риторичне запитання: Де ж того євшану взяти, Того зілля-привороту, Що на певний шлях направить,- Шлях у край свій повороту?! Роздумуючи над поемою, я пригадав слова Т. Шевченка “Хто матір забуває, того Бог карає”. Я переконаний, що горе тій людині, тому народові, який забуває своє коріння, свою мову, не дбає про свою країну. Тому проблема вірності людини рідному краю і народу не може не хвилювати людство у будь-які часи.
Ми, молоде покоління, піднімаємось у своєму духовному і національному зрості, крокуючи шляхами розбудови самостійної України, віддаємо всі сили на благо нашої країни, мріємо про свій вагомий внесок у цю справу. Ми любимо свою Батьківщину, свій народ, свою мову, а тому такі близькі нам слова поета: За честь і правду все віддай, Коли ти любиш рідний край! Я гадаю, що тільки людина-патріот має право бути громадянином своєї нації, свого краю.
Отож, я закликаю своїх ровесників бути вірними своєму народові, своїй країні.
Твір на тему: Проблема вірності людини рідному краю, відданості своїй нації у поемі М. Вороного “Євшан-зілля”
Проблема вірності людини рідному краю, відданості своїй нації у поемі М. Вороного “Євшан-зілля”