|  | 

Психологічні причини виникнення навчального перевантаження учнів

Найважливіша особливість нашого часу – стрімке зростання всіх видів інформації. С. Лем, польський письменник – фантаст, назвав це явище “інформаційним вибухом”, проте вчені вважають, що такі вибухи відбуваються постійно: зростанню інформації немає меж. За підрахунками дослідників, від початку нашої ери для подвоєння знань людству знадобилося 1500 років.

Друге подвоєння відбулося за 250 років (до 1750 р.), третє – за 150 (до 1900р.), четверте – за 50 років. Якщо обсяги інформації будуть зростати в такому темпі до 2043 року, то кількість знань повинна збільшитися в мільйони разів. Це означає, що у людства буде в 128 мільйонів разів більше інформації, ніж 2 тисячі років тому.

Сьогодні ж дослідники стверджують, що знання подвоюються, а то й потроюються щорічно.

Розрив між кількістю інформації і спроможністю сучасної людини її засвоїти постійно зростає. Це зумовило появу такого психологічного явища, як інформаційна тривога. Людство тоне в потоках даних, але сповнене жаги все нових і нових знань. В освіті збільшення інформації призвело до кількаразового нагромадження навчального матеріалу, ускладнення мови посібників і підручників, стрімкого прискорення темпу навчання. Сучасний учень щодня відчуває на собі інформаційний тиск.

Проблема інформаційного та нервового перевантаження школярів постала вже в ХІХ столітті. Вона перебувала в центрі уваги відомих зарубіжних і вітчизняних учених – Я. А. Коменського, Й. Г. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо, К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського та ін. Сьогодні широко використовується в дитячій психіатрії термін “шкільний невроз”.”Шкільним неврозом” страждають майже дві третини першокласників.

У дітей виникає страх школи з її незвичною для нього дисципліною, режимом, учителями. Такі діти не хочуть ходити в школу, тікають з уроків додому, влаштовують істерики зранку. Це є причиною нічних кошмарів у дітей, виникнення енурезу, частих простудних захворювань.

ГРЗ у школярів у більшості випадків пов’язані не із слабкістю імунної системи, а з “шкільними неврозами” – так виснажена нервова система учня дає собі тайм-аут.

Навчальне навантаження при постійно зростаючих і мінливих обсягах, складності та новизні інформації, обмеженості часу, зміні кількості та якості джерел інформації обумовлює підвищені вимоги для учнів 5-го класу і може стати фактором ризику для їхнього здоров’я. Період адаптації п’ятикласників – один із найважчих періодів шкільного навчання. Стан дітей у цей період характеризується низькою організованістю, недисциплінованістю, неуважністю, зниженням інтересу до навчання та його результатів.

А корені цих труднощів знаходяться у різкому переході з однієї системи навчання в іншу, невідповідності програм, форм навчання, дисциплінарних вимог, стилів спілкування, навчальному навантаженні, інформаційній насиченості занять.

Перевантаження інформацією супроводжує учнів протягом усього навчання в школі. Свого апогею воно сягає, коли майбутні випускники виконують тести зовнішнього незалежного оцінювання. На думку Р. Дж. Штернберга, одного з найвидатніших фахівців США в галузі досліджень ментальної діяльності, негативні оцінки, отримані під час тестування, здатні дестабілізувати психіку школярів, підірвати їхню віру в себе. Відомий педагог – гуманіст Ш. Амонашвілі називає тести “стихійним лихом”.

Учений гостро виступає проти “цькування тестами”, яке, на його переконання, відбувається в сучасній школі: “Що є тести – сума системних знань? Ні, тести не є такі знання, вони й не допомагають дитині систематизувати у собі такі знання. Тести – це штучно й протиприродно утворений сумбур так званої інформації…

Тести – чужорідне тіло для освіти”. Як відомо, подача великої кількості інформаційних сигналів, швидка їх зміна, необхідність робити вибір із багатьох варіантів рішень, часові обмеження в процесі цього вибору, наявність кодованої інформації є факторами підвищеного інформаційного ризику. Поєднання кількох таких факторів становить особливу небезпеку для нервової системи учня. Як зазначає Тоффлер, “швидкоплинність і новизна – це вибухонебезпечна суміш” . Сьогодні з жалем можна констатувати, що тести поступово перестають виконувати функцію інструменту навчальної діяльності і з ліків перетворюються на отруту, яка інтоксикує організм учня безліччю зайвої інформації. З огляду на це, стан здоров’я сучасних учнів є катастрофічним.

У кінці 60-х років ХХ ст. радянські медики зауважували: з кожної тисячі дітей і підлітків у віці від 0 до 18 років 6 хворі на неврози. Сьогодні до школи приходять близько 20% дітей, що мають порушення психічного здоров’я. Як свідчать дані поглиблених медоглядів, частота психічних захворювань дітей становить 15%, підлітків – 20-25%. Частота цих розладів щороку збільшується і в 10 раз перевищує показники офіційної статистики.8

20-40 % негативних впливів, що зумовлюють погіршення здоров’я сучасної дитини, пов’язані з дією шкільних факторів ризику, серед яких найбільш важливими називають такі:

– стресова тактика педагогічних впливів ( постійні мікростреси. Мало хто з батьків звертає увагу на поганий сон, відсутність апетиту, плаксивість дитини без видимої причини);

– стрес обмеженого часу ( це – один із найтяжчих стресів, що накопичується протягом 2-х тижнів без відпочинку, а наші діти в такому режимі живуть роками);

– невідповідність технологій і методик навчання віковим і функціональним можливостям дітей (наприклад, коли ми примушуємо дітей читати із секундоміром, вимагаючи при цьому швидкості читання 120 слів за хвилину, за умови як сприйняття інформації можливе лише при швидкості не більше 80-90 слів за хвилину; іншим яскравим прикладом такої невідповідності може бути методика навчання безвідривному письму. При її використанні порушується психофізіологічна структура письма, дитина виконує рухи, які через затримку дихання призводять до гіпоксії) ;

– інтенсифікація навчального процесу ( по-перше, збільшення кількості навчальних годин з окремих предметів, по-друге, реальне зменшення кількості навчальних годин з інших дисциплін при збереженні, а то й збільшенні обсягу навчального матеріалу);

– нераціональна організація навчального процесу ( збільшення навантаження порушує режим, є причиною скорочення сну, відпочинку);

– неграмотність батьків із питань охорони та зміцнення здоров’я дітей ( організація після “шкільного” часу часто відсутня зовсім, бо батьки в більшості випадків працюють до вечора. Діти, крім домашніх завдань, отримують додаткове навантаження у вигляді теле, відео, комп’ютерної інформації; пізно лягають спати, десятигодинний сон, рекомендований школярам, відсутній практично в усіх сім’ях; прогулянки на свіжому повітрі здійснюються частіше за все тільки у вихідні; регулярні заняття в спортивних секціях, гуртках відвідують 10% школярів);

– невідповідність умов навчання санітарно-гігієнічним вимогам; ü зниження рівня медичного контролю за здоров’ям учнів; ü незадовільна організація харчування ( не всі навчальні заклади можуть похвалитися 100% відвідуванням шкільних їдалень учнями, збалансованим меню, що відповідає потребам організму дитини та навантаженню у школі).

Інтенсифікація навчального процесу є одним із найбільших факторів ризику, що серйозно впливають на стан дитячого здоров’я. Значні обсяги навчального матеріалу, скорочення часу на його вивчення, напружений характер навчання призводить до того, що близько 80% школярів зазнають невиправданого стресу, перетворюючись, за висловом російського вченого М. Безруких, у “засмиканих невротиків”. 2 Упродовж останніх 50 років тижневе навантаження в 5-9 класах збільшилося майже у 2 рази.

Разом із приготуванням домашніх завдань робочий день учня в початковій школі становить 9-10 годин, в основній – 10- 12 годин, у старшій – 13-15 годин. Учені порівнюють школу з конвеєром, який рухається зі швидкістю, неприйнятною для дитини. Дидакти підрахували, що перенавантаження інформаційним матеріалом у 20 разів перевищує можливості учнів. Проте лише 10% інноваційної діяльності педагогів спрямовані на розробку медично виправданих технологій навчання. Досліджуючи проблеми пристосування сучасної людини до життя, яке змінюється з надзвичайною, калейдоскопічною швидкістю, відомий американський соціолог і футуролог Е. Тоффлер дійшов висновку, що людство перебуває на межі масового адаптаційного зриву.

Величезні потоки інформації, які змушена “пропускати через себе” сучасна людина, з небувалою силою обрушилися на її органи почуттів, спричинивши виникнення серйозної недуги, яку Тоффлер називав “шоком майбутнього” – це нова соціальна хвороба, причиною якої є все більший розрив між швидкістю змін у навколишньому середовищі й обмеженою швидкістю людської реакції.

Під впливом стресових факторів інформації, що постійно зростає у кількісному та якісному вимірах, відбувається надзбудження нервової системи людини, що з часом призводить до її енергетичного виснаження. У науковій літературі цей стан отримав назву “вигоряння”. У особи, як зазначає О. Виговська, враженої вигорянням, відбуваються постійні зміни:

– у поведінці: часто запізнюється; втрачає творчі підходи до вирішення проблем; працює довше, але менш результативно; втрачає прагнення до розваг та відновлення здоров’я;

– у почуттях: втрачає гумор; натомість з’являється почуття “чорного гумору”; відчуває збентеження і безсилля;

– у мисленні: не здатний концентрувати увагу; надто підозрілий; цинічно ставиться до оточуючих;

– у здоров’ї: порушення сну; підвищення сприйнятливості до інфекційних захворювань; стомлюваність і виснаження; порушення психічного здоров’я.

Для того, щоб якомога швидше адаптуватися до змін у навколишньому середовищі, потрібно навчитися контролювати темп власного життя, чергуючи періоди напруження з періодами розслаблення. Реорганізація освітньої системи в умовах переходу до інформаційного суспільства повинна передбачити широке використання можливостей просторово-образного способу пізнання з одночасним обмеженням логічно-раціональної діяльності. Вітчизняний і зарубіжний педагогічний досвід дозволяє визначити такі важливі шляхи оптимізації навчального процесу:

– зменшення загального інформаційного навантаження на учнів через послідовне застосування діяльнісного підходу; ü визначення мінімумів обов’язкових знань із кожного предмета;

– забезпечення презентації обов’язкових знань у вигляді опорних таблиць з максимально ущільненою і структурованою інформацією;

– зниження рівня абстрактності у викладі навчального матеріалу;

– переорієнтація уваги з кількісних на якісні показники навчального процесу шляхом подальшого застосування особистісно-зорієнтованого підходу до учнів і вчителів;

– зменшення інтенсивності темпу навчальної діяльності.

Більш широке й послідовне використання форм роботи, що допомагають зняти психологічне напруження, формують образно-емоційний і духовний світ дитини. Лише припинивши виснажливі інформаційні перегони, школа зможе виконати своє завдання. Найкраще його сформулював І. Кант: “Педагогіка – це наука про спасіння людства”


Твір на тему: Психологічні причини виникнення навчального перевантаження учнів




Психологічні причини виникнення навчального перевантаження учнів
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email