Публіцистична лірика
Публіцистична лірика – тенденційні ліричні твори, в яких виражаються актуальні світоглядні, політичні та ін. погляди. Предметом П. л. є цінності ідеологічні, соціальні, подеколи за рахунок естетичних. Мета вірша – утвердження або заперечення якоїсь думки. Часопростір (хронотоп) вірша конкретизований.
Розвиток ліричного сюжету – це хід полеміки, притаманний тому чи іншому поетові. Адресат віршів подвійний – конкретна особа, група, а також широке коло читачів. Спосіб поетичного вираження – художня декларація. У публіцистичних поезіях знаходять втілення такі специфічні властивості публіцистичного образу, як персоніфікація понять, народження образу з ідеї, таке злиття емоційного з раціональним, при якому метафоричність чіткіше окреслює думку. Образ-деталь, образ-теза, образ-символ, образ-алегорія знаходять у них безпосереднє застосування.
П. л. дає уявлення про велике, загальне, переконує силою емоційної дії, а не логікою фактів, хоч і факт сам по собі може мати значення, але в контексті емоційного зворушення. Іноді достатньо створення емоційно переконливої картини, з якої й випливає відповідний висновок (наприклад, у вірші І. Драча “Божевільний автомобіль”). У публіцистичних віршах поети прагнуть показати об’єкт утвердження або заперечення для того, щоб через його зображення підвести читача до справедливості своєї декларації, лірико-публіцистичного висновку (“Дорога на Чорнобиль” Б. Олійника; “Балада про вчителя”, “Шабля Богдана Хмельницького” І. Драча). П. л. має свої жанрові форми: відкритий лист, репортаж, щоденник, послання, монолог та ін.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)Твір на тему: Публіцистична лірика
Публіцистична лірика