|  | 

Реалії сучасної педагогіки: життя чи виживання

З раннього дитинства людина прагне пізнати навколишній світ: спочатку заглянути в сусідній двір, потім на другу вулицю, в найближчий ліс. З часом у деяких людей бажання побачити щось нове перетворюється в своєрідне захоплення. Вони стають туристами. Роман (бессмертное произведение)тика пізнання – чи не найдорогоцінніша особливість туризму. “Мандруйте по мірі своїх сил і вільного часу, тому що кожна подорож – це проникнення в область значного і прекрасного” – повчав Костянтин Паустовський.

Як поклик до дії сприйняли ці слова юні туристи та краєзнавці Інгулецького району.

Час диктує свої умови розвитку освіти в нашій країні. Девіз позашкільної системи я вважаю “Центр туризму майбутнього – це центр виховання”.

Позашкільна освіта та виховання відіграє в нашому суспільстві одну з провідних ролей. Адже те, яким виросте сьогоднішній дитина, залежить від багатьох факторів, і в тому числі від того, наскільки педагоги змогли помітити й розвинути в ньому його природні схильності і таланти. Іншими словами, від педагогів-позашкільників залежить наше майбутнє. Сотні видатних українських діячів культури, науки, мистецтва і спорту зробили свої перші кроки до професійного майстерності саме в позашкільних установах.

Справа, якою займаються педагоги-позашкільники дуже відповідальна, тому що кожна дитина, що вступає на життєвий шлях, потребує не тільки в отриманні певних знань і навичок, а й у засвоєнні духовно-моральної спадщини, збереженої поколіннями його попередників.

Навчально – виховна система центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді Інгулецького району, я вважаю, заснована на компетентнісному підході.

Якими я бачу наших випускників? Це компетентна особистість, що володіє знаннями, сформованою системою цінностей і здатна вирішувати життєві і професійні проблеми.

Компетентність ми розглядаємо, як трикомпонентну структуру.

Наші випускники не тільки володіють знаннями і здатністю їх добувати, вони стануть моральною особистістю з активною громадянською позицією, вибудують на цій основі свої вчинки, та все своє життя.

Мета кожного педагога позашкільного навчально – виховного закладу, співвідноситься з метою роботи освіти району та міста в цілому, в той же час втілюється через рішення конкретних завдань, пов’язаних з конкретним педагогічним колективом.

Діяльність, наприклад, нашого закладу включає в себе чотири виховних модуля: стан душі, стан тіла, стан природи, стан будинку.

Я вважаю, що робота за напрямками (модулів) реалізується з використанням різних методів. Кожен з цих методів гарний по-своєму, приносить свої результати, але особливо близькі мені практичні методи, до яких я відношу і ремонт кабінетів (це те з чого ми починали), і екологічний десант до Широківського лісництва, і участь в конкурсах, акціях, експедиціях, змаганнях, зльотах. Дуже нашим вихованцям подобається займатися дослідницькою роботою, в ході якої відбувається безпосереднє спілкування дітей з природою, здобуваються навички наукового експерименту.

Звичайно, ми любимо свята і розваги. А я, як директор бачу в них величезний потенціал для згуртування дитячого колективу закладу і для залучення батьків до життя центру. Великий інтерес у дітей викликає видавнича діяльність, до якої вони долучаються через створення туристсько-краєзнавчих вісників, збірників екскурсійних маршрутів.

Хто ми у роботі? Для мене було дуже важливо усвідомити свою роль, у позашкільній педагогіці, а точніше ролі в закладі, яких, як виявилося, не мало. І так,

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)


Твір на тему: Реалії сучасної педагогіки: життя чи виживання




Реалії сучасної педагогіки: життя чи виживання
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email