Ритмічна проза

Related posts:

1. Кінцівка Кінцівка – заключна частина художнього твору або його фрагменту, в якій підсумовується логіка розвитку сюжетних колізій. У байці таку функцію виконує мораль, у прозі – епілог, ліриці – останні строфи......
2. Кільце Кільце – композиційна фігура у віршованому творі, що полягає у повторенні звуків, лексем, строф тощо, коли немовби змика-ються анафора та епіфора (див.: ). Надзвичайно багата на цей прийом лірика П.......
3. Проза – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Проза У більшості світових літератур проза з’явилася після поезії, і тільки потім – драматургія. У давній українській літературі не було художньої прози, на грунті якої могла б розвиватися нова проза,......
4. Проза – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) Проза Важливою гранню творчості І. Франка стала і його проза, у якій письменник уже на початку літературної діяльності задумав створити широку, всеохоплюючу художню панораму життя......
5. Атрибуція Атрибуція (лат. attributio – визначення, приписування) – одна з проблем текстології, що полягає в установленні авторської приналежності художнього твору, виданого анонімно чи підписаного псевдонімом, а також на випадок містифікації. Водночас......
6. Штрихова стилістика “Штрихова стилістика” – заміна довгих описових періодів лаконічною фіксацією зображення, міркувань оповідача або персонажа. Швидка зміна переживань та настроїв передається стислими “мазками”, “штрихами”. Задля цього використовуються номінативні мовні конструкції, дієслівні......
7. Історична проза Павла Загребельного П. ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ 11 КЛАС ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ П. ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Історична проза Павла Загребельного Характеризуючи творчий доробок Павла Загребельного, можна сміливо казати про його жанрово-стильове розмаїття. Але особливе місце в його......
8. Вірш прозою або Поезія в прозі Вірш прозою, або Поезія в прозі – короткий ліричний твір настроєвого характеру, наближений за формою тексту до прози і водночас за мелодикою, підвищеною емоційністю та ліричним сюжетом, навіть з фрагментами......
9. Ізосинтаксизм Ізосинтаксизм (грецьк. isos – рівний та syntaxis – складання) – суміжне розташування віршових рядків, побудоване за принципом синтагматичного членування аналогічних синтаксичних одиниць поетичного мовлення, вживається у вигляді різних стилістичних прийомів......
10. Датування твору Датування твору – часове визначення етапів роботи письменника над певним твором від задуму до остаточного завершення тексту (чистовий рукопис або машинопис), яким виявлено останню волю автора. Задля підтвердження Д. т.......
11. Проза военных лет На страницах прозаических произведений мы находим своеобразную летопись войны, достоверно передававшую все этапы великой битвы советского народа с гитлеровским фашизмом. Русская литература стала литературой одной темы – темы войны, темы......
12. Неоклассическая проза XX века Неоклассическая проза обращается к социальным и этическим проблемам жизни, исходя из реалистической традиции, поэтому иногда в критике можно встретить определение “традиционная” проза. Средствами и приемами реалистического письма, наследуя “учительскую” и......
13. Проза Виктора Астафьева Настоящая известность пришла к Виктору Астафьеву в 1976 году после выхода в “Нашем современнике” повествования в рассказах “Царь-рыба”. Эта работа художника неожиданно для подавляющего большинства его читателей и критики представила......
14. Амебейна композиція Амебейна композиція (грецьк. amoibdios – взаємний) – будова художнього твору за принципом смислового та синтаксичного паралелізму, повторення композиційно важливих частин (фрагментів, образів, стилістичних прийомів тощо), де обидві теми викладаються, набуваючи......
15. Городская проза в творчестве Ю. В. Трифонова В 60-70-х годах ХХ века в русской литературе возникло новое явление, получившее название “городская проза”. Термин возник в связи с публикацией и широким признанием повестей Юрия Трифонова. В жанре городской......
16. “Другая” проза в конце XX века “Другая” проза объединяет авторов, чьи произведения появлялись в литературе в начале 1980-х годов, которые противопоставили официальной свою демифологизирующую стратегию. Разоблачая миф о человеке – творце своего счастья, активная позиция которого......
17. “Доктор Живаго” – проза поэта Поэт, сочиняющий прозу, опасен. Он относится к прозаическому тексту как к поэзии, и тогда текст становится “священным бормотанием” – так случилось у Андрея Белого. Читать его книги так же трудно,......
18. Современная проза о милосердии и сострадании Мне верить хочется, что сердце не игрушка, Сломать его едва ли можно вдруг! Николай Заболоцкий На исходе ядерного века, века машин и скоростей, наша отечественная проза активно обратилась к теме......
19. Зачин Зачин – усталений, традиційний початок оповідних фольклорних творів, переважно казок: “Колись був у Києві”, “Був собі дід та баба”, “Був собі котик та півник”. Такі 3. називають ініціальними формулами (є......
20. Русская неподцензурная проза (творчество Г. Н. Владимова) (рецензия) И я упаду, Пораженный своею победой… А. Галич Самая жестокая, так называемая “третья волна” эмиграции пришлась на время после крушения политических надежд “оттепели” шестидесятых годов. Тогда оказались за границей А.......
21. Деревенская проза в русской литературе XX века Деревенская проза началась в 1950-х годах с рассказов Валентина Овечкина, который в своих произведениях сумел сказать правду о состоянии послевоенной деревни и развеять искаженное понятие о ней. Постепенно сложилась школа......
22. Краткое содержание “Четвертая проза” Мандельштам Одни люди пытаются спасти других от расстрела. Но действуют они при этом по-разному. Мудрая расчетливость одесского ньютона-математика, с которой подошел к делу Веньямин Федорович, отличается от бестолковой хлопотливости Исая Бенедиктовича.......
23. Багатоголосся або Полілог Багатоголосся, або Полілог (грецьк. роlу – багато та logos – слово) – розмова, в якій водночас бере участь чимало співбесідників; художньо-стилістичний прийом, використовуваний у різних літературних жанрах, передовсім у прозових......
24. Аналогія Аналогія (грецьк. analogia – відповідність) – стилістичний прийом, вживаний митцем для розкриття одного явища через інше, йому “подібне”. Найпростіший приклад А. – з вірша П. Тичини “Ой не крийся, природо”:......
25. НЕОЛОГІЗМИ Неологізми (від грец. νέοζ – новий і λόγοζ – слово) – це новостворені слова, значення слів, словосполучення, що з’явилися в мові й ще не перейшли до розряду загальновживаних. Загальна причина......
26. Военная проза В. Быкова (“О победе не говорят в сослагательном наклонении”) Победу над фашистской Германией называют Великой. Это потому что ежедневно и ежечасно, на протяжении бесконечно долгих 1418 дней и ночей, она создавалась нечеловеческим напряжением миллионов людей на фронте и в......
27. Епістола Епістола (грецьк. epistole – лист), або Епістолярна література – різножанрові твори художньої літератури, в яких використовується форма листа чи послання, узалежнена законами художньої умовності. Свого розквіту Е. сягнула в добу......
28. Історична проза І. Нечуя-Левицького (роман “Єремія Вишневецький”) Нечуй-Левицький був тим українським письменником, який постеріг минуле України і змалював широку картину життя і національно-визвольної боротьби козацького народу в XVII ст. Роман “Єремія Вишневецький” (1896-1897) – один з найкращих......
29. “Волна и камень, стихи и проза, лед и пламень…”. Краткое изложение текста Главные образы романа “Евгений Онегин”, носители авторских идей и настроений – Онегин и Ленский. Они воплощают различные настроения в среде русского дворянства после победы в войне 1812 года. В России......
30. Клаузула, або Клавзула Клаузула, або Клавзула (лат. clausula – закінчення) – заключна частина віршового рядка, починаючи з останнього наголошеного складу (у випадку суголосся К. мовиться про риму). К. буває окситонною, коли після ритмічного......