Різдвяна казка

“Різдвяна казка”

Дійові особи

Марфушка – Віка Малоок

Марійка – Софія Начоса

Різдвяний дід – Влад Омельянченко

І ангел Марфушки-Ліза Мінасян

ІІ ангел Марійки – Наташа Савицька

І Волхв – Саша Граур

ІІ Волхв – Андрій Павлов

ІІІ Волхв – Павел Решетніков

Зірка – Анжеліка Мірошніченко

Казкарка-Аня Потьомка

Дівчата

Сцена І

Співають дівчата

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!

Ой радуйся, земле, Син Божий народився.

Застеляйте столи та все килимами,

Радуйся…

Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся…

Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся…

Хата. На печі сидить Марфушка. Марійка підмітає поли віником.

Казкарка (К.) Жили були дві сестрички : Марійка і Марфушка. Марійка вставала рано : Богу помолиться, корівку подоїть, курочок покормить, в хаті прибере, сніданок приготує. А Марфушка на печі лежить, пряники жує та кошеня гладить. Так день і проходить.

У Марійки в справах та турботах, а Марфушці і з печі вставати не хочеться. А було це напередодні свята великого – Різдва Христова.

Марійка (М.) Сестричко, Марфушко, не їж пряників, Святвечір Різдвяний сьогодні. Лише один день залишився. Треба встигнуть і кутю зготувати, і до всенощної до храму Божого піти.

Марфушка. (МФ) Ось іще! Не хочеться! На вулиці мороз, а біля колодязя вся стежка кригою вкрилася – ще впаду.

М. Любо моя сестричко, заради празника святого, допоможи.

МФ. Ну, Хіба що заради празника та заради подарунків помогти….

Сцена ІІ

Біля колодязя. Співають дівчата.

Із-за хмари з-за туману

Срібний місяць випливає!

Щедрий вечір, добрий вечір!

Добрий вечір, добрі люди,

Хай вам щастя завжди буде!

Щедрий вечір, добрий вечір!

Прийшли хлопці і дівчата

З Новим роком вас вітати!

Щедрий вечір, добрий вечір!

З Новим роком вас вітаєм,

Щастя й радості бажаєм!

Щедрий вечір, добрий вечір!

Хай лунає пісня щира,

Пісня щастя, дружби й миру!

Щедрий вечір, добрий вечір!

К. Взяли вони по відру і вирушили до колодязя. А біля колодязя насправді вся стежка кригою вкрилась. Нахилилась Марфушка до колодязя, щоб відром води зачерпнути, та підслизнулась і…плюх у воду.

Марфа падає в колодязь.

МФ. Ой-Ой-Ой, допоможіть.!!!!!!!!!!!!

М. Не бійся, Марфушко, я тобі допоможу!

К. Кинулась Марійка на допомогу сестричці, за нею – в колодязь

Сцена ІІІ

Ніжна мелодія. Зимовий ліс. М. і МФ здивовано озираються по сторонам.

МФ. Ой, куди це ми потрапили?

М. А де ж наші відра? Як же ми за водою ходити будемо?

Музика. З’являється Різдвяний дід з відрами, подає їх дітям.

Різдвяний дід (Р. Д.) Ну бійтесь, красуні, потрапили ви до мене в гості, а ось і відра ваші. Захотілося мені, старому, зробити вам різдвяні подарунки. Та тільки я вам їх дати не можу.

Але ви їх самі, кожна для себе, який заслугували, візьмете.

М. Дякую, дідусю.

МФ. ( В сторону ). Який вредний дідуган. Приготував подарунки, а сам… ” Дати не можу”!!!!!!!!

М. А куди ж нам далі йти, дідусю?

Р. Д. А ось ідіть прямо-прямо по цій дорозі, нікуди не звертайте. І нехай вам допоможуть вам ваші ангели-охоронці.

М. Дякуємо тобі.( Вклоняється)

МФ ( В сторону) За що дякувати, якщо ніяких подарунків не дав?

Р. Д. уходить, з ‘ Являються Ангели, дівчатка їх не помічають.

І Ангел. (І А) Добре слово – алмаз дорогоцінний.

ІІ Ангел (ІІ А) Лихе слово – камінь звичайний.

Ангел – охоронець Марійки кладе в відро щось блискуче, а Ангел – охоронець МФ – звичайний камінь. Ангели уходять. М і МФ ідуть по сцені, взявшись за руки, а дівчата співають.

К. Йшли вони, йшли, притомилися дуже.

М. Ф. Куди йдемо-й самі не знаємо. Краще б додому повернулись. Обдурив нас старий, ніяких подарунків не буде.

Ой, як їсти хочеться!

М. Що ти, Марфушко, це ж Микола Угодник був, його ще Різдвяним дідом звуть. Він добрий і даремно говорити не буде. А їсти поки що зарано, першої зірочки діждатись треба.

М. Ф. Оце тобі! Буду я ще якоїсь там зірки чекать, коли в животі бурчить!

Марфа дістає пряник і починає їсти. З’являються І і ІІ Ангели.

І А.- Терплячість красить ліпше ніж прикраси.

ІІ А. А хто собі угождає – каміння в серце збирає.

Ангели кладуть у відерця кому дорогоцінний, а кому звичайний камінь.

М. Ой, Марфушко, дивись! Хто це йде?

М. Ф Не знаю. Коні в них якісь косматі, дивні.

М. Це не коні косматі, це ж верблюди!

Східна музика. Виходять 3 Волхви.

І В. Добридень, красні дівиці. Ми царі Волхви, йдемо з далеких східних країн.

ІІ В. Довго ми були в путі, йшли через пустелю, притомились.

ІІІ В. А чи не дасте нам водички напитись?

МФ. Оце ще вигадали. Себе утрудняти, відро важке піднімати.

М. Аякже. Пийте на здоров’я. А Марфу пробачте, вона не зі зла.

Марійка подає відро Волхвам. З ‘ Являються Ангели

І А. Ближнього підтримать-подарунок дорогоцінний отримать.

ІІ А Ближньому не допоможеш-камінь на душу положиш.

Ангели кладуть свої подарунки. Йдуть.

М. (до Волхвів). А куди ж ваш шлях лежить?

І В. Ми йдемо поклонитись народженому на Землі Спасителю. Він народився в Іудейській країні. Нам провістила про це чудесна Зірка.

ІІ В. І хоча він ще зовсім немовля, та він-той, перед ким приклоняється і земля і небо.

ІІІ В. Ми несемо йому в подарунок золото, бо Він-Цар., миро-тому що Він-Людина, ладан-тому що Він-Бог.

Волхви кланяються і йдуть.

М. Марфушко, невже це ті самі Волхви, що йдуть поклонитись немовляті ІІсусу Христу.

МФ. Ой, Марійко, як цікаво! Я б теж хотіла поглянуть на Нього хоч одним очком. Це мабуть той подарунок, про який говорив Різдвяний Дід.

М. Но як же нам знайти дорогу? Куди йти далі?

МФ. Марійко, дивись, що це?

Музика. З ‘ Являється Різдвяна Зірка.

З. Марійко, Марфушко, не бійтесь, йдіть за мною. Я покажу вам дорогу.

М. Так це ж Віфліємська Зірка!

МФ Яка вона гарна! А я ще не хотіла її чекать!

Зірка бере дівчаток за руки

З Аж ось благословенний вечір Повісив ангел над землею, Зірок хітоном неба плечі

Накрив. І увінчав зорею.

А там, внизу, в старій яскині, Під знаком ангелів звізди, Без дому, ніби на чужині,

Рождався вічно світлий Ти.

Ти світлий. Ніч Тобі чувала, Тебе впізнала вся Земля. Земля із праху воскресала – І з нею воскресала я.

На землю, і сліпу, і тлінну, Пролилось несказанне світло, Навік засяяло над тінню

В мені: Через далекі літа.

Виноситься вертеп.

Зірка. Он у тій печері, недалеко від міста Віфлієма, ви знайдете Божественне Немовля. Всі, хто до неї цієї ночі, несуть свої дари. Навіть звірі і рослини. Пташки співають йому свої прекрасні пісні.

Тварини зігрівають Його своїм диханням. Квіти дарують йому свій чудовий аромат.

М. А що ж ми подаруємо?

МФ. У нас же нічого немає.

Виходять ангели.

1-й А. Як це немає? А погляньте у свої відерця!

М. ( дістає дорогоціні камінці) .Ой, яка краса!

1-й А. Це за твої добрі справи! Їх ти і подаруєш Божественному немовляті.

Марфушка Перевертає своє відерце-і з нього падає звичайне каміння. М. хватається за голову і гірко плаче.

2-й А. А це тобі за твої справи, Марфушко. Що ж ти подаруєш Маленькому Христу?

Марфушка плаче голосніше. З ‘я Вляється Різдвяний Дід.

Р. Д. То ж що нам робить? Невже Марфуша не попаде на світлий празник Різдва?

Звучить красива музика. Всі по черзі, починаючи з Марійки, кладуть в Марфушчине відерце дорогоцінні камінці.

МФ. ( відводить руки від обличчя і з подивом бачить своє відерце з дорогоцінними камінцями) Дякую вам! Пробачте мене, будь ласка.

З. А тепер давайте за мною в путь! Принесемо свої дари Маленькому Христу.

Усі підходять до вертепа і кладуть каміння і співають щедрівку.

Нова радість стала, яка не бувала: Над вертепом звізда ясна світу засіяла. Де Христос родився, з Діви воплотився,

Як чоловік пеленами убого повився. Ангели співають, “слава” восклицають, На небеси і на земли мир проповідають.

Давид виграває, в гуслі ударяє, Мелодійно і предивно Бога вихваляє. І ми теж співаймо, Христа прославляймо, Із Марії рожденного, смиренно благаймо: – Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю,

Даруй літа щасливії сего дому господарю. Даруй господарю, його господині, Даруй літа щасливії нашій неньці Україні. В мирі проводити, Тобі угодити І з Тобою в царстві Твоїм на вік віків жити