|  | 

Різнонаголошена рима

Різнонаголошена рима – асиметричне римування, коли врівноважуються співзвучні слова з різними наголосами – окситонні, парокситонні, дактилічні, – добре знане в українській пісні (асонанси, консонанси тощо), практиковане Т. Шевченком: “Розплелася густа коса // аж до пояса”. P. p. спостерігається в поезії раннього П. Тичини, котрий вдавався до прийому очуднення (одивнення):

Десь клюють та й райські птиці

Вино зелено.

Розпрозорились озера!..

Тінь. Давно.

Хоч П. Тичина у слові “зелено” наголосив останній склад, однак воно не втратило свого природного головного наголосу на першому (у вірші – дактилічному) складі. Подеколи P. p. виконує у його творах функцію канонічної рими (“Птах – ріка – зелена вика – / Ритми соняшника”), де головний наголос зберігається. Можливо, в цьому полягає також один із секретів панмузичності тичининського “кларнетизму”.




Різнонаголошена рима
Обратная связь: Email