|  | 

Робота краєзнавчого гуртка

Мета гуртка:

Виховувати учнів засобами туристсько-краєзнавчої роботи.

Сприяти розвитку громадянської свідомості, національного патріотизму, адаптації до виживання у складних умовах природного та соціального середовища.

Спонукати членів гуртка вести здоровий спосіб життя, відволікати їх від негативних впливів середовища, сприяти раціональному використанню вільного часу.

Розширювати світогляд учнів через екскурсії та походи.

Формувати активну громадянську позицію, відповідальність за збереження історико-культурного надбання.

ОПИС ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТСЬКО – КРАЄЗНАВЧОГО ГУРТКА “ЮНІ ТУРИСТИ”

Пошукова та краєзнавча робота має велике значення в процесі виховання учнів, сприяє розвитку їх творчих інтересів, розширює світогляд школярів, формує активну громадянську позицію, спонукає вести здоровий спосіб життя.

З цією метою в Петриківській НСЗШ було створено туристсько-краєзнавчий гурток “Юні туристи”, який працює з 2008 року на базі учнів 8 – 9-х класів.

З самого початку існування гуртка його члени розпочали пошукову краєзнавчу роботу. Їхніми зусиллями було зібрано матеріали про історію міст і сіл України, про народні звичаї та обряди, про видатних людей Петриківського району, про наслідки голодомору та визволення селища від фашистсько-німецьких загарбників, про традиції здорового способу життя. Наробки учнів є основою матеріалів для участі у Всеукраїнських історико-географічних експедиціях “Історія міст і сіл України”, “Пам’ять про війну єднає.

Гуртківці та учні школи ведуть велику роботу і по мікрорайону. Вітальними листівками вітають мешканців із святами, допомагають одиноким людям, підтримують тісний зв’язок з радою ветеранів Великої Вітчизняної війни мікрорайону школи.

Члени гуртка зацікавлені у вивченні краєзнавства, тому неодноразово вихідного дня, на канікулах вирушають у походи, екскурсійні поїздки до міст Дніпропетровщини та всієї України. Учні нашої школи побували під час осінніх канікул у Києві (2009р.), у Львові (2010р.), у Запоріжжі (2011р.). Влітку школярі мають можливість помилуватись красою української природи у місті Умань – Софійський дендропарк (2009), прогулятись узбережжям Чорного моря в Одесі (2010р.) та насолодитись красою Карпатських гір (2011р.)

Учні школи, члени гуртка мають великий творчий потенціал, бажання знати більше про рідний край, тому адміністрація школи і педагогічний колектив створюють сприятливі умови для розвитку туристсько-краєзнавчої роботи.

Екскурсія гуртківців до Хортиці – колиски українського козацтва, місце першої Запорізької січі.

Хортиця – це, звичайно ж, в першу чергу унікальний природний та історичний комплекс, який і сьогодні привертає увагу туристів з усієї України. При бажанні всю Хортицю можливо обійти за день. Довжина всього узбережжя острова ледве сягає 30 кілометрів. Але не дивлячись на це, на Дніпрі немає острова, рівного Хортиці, ні за розміром, ні за красою. Природа острова багатогранна.

Тут Ви зможете побачити і крутий скелястий берег, і непрохідні балки, і сосновий бор. Але, мандруючи по мальовничим куточкам Хортиці, Ви не тільки насолоджуєтеся унікальною природою, але й доторкаєтесь до історії.

За даними істориків та етнографів перші люди з’явилися на Хортиці в епоху мезоліту, тобто близько 10 000 років тому. Перше ж з відомих письмових згадувань про острів Хортиця датується X століттям. В своєму творі візантійській імператор Костянтин Багрянородний “Про управління імперією” згадує острів.

В той час поруч з Хортицею пролягав, відомий нам усім ще зі школи, торговий шлях “Із варяг у греки”.

На цьому острові, що ні урочище, то легенда, що ні скеля, то героїчна подія, що ні криниця, то переказ. У кінці XV – початку XVI століття Хортиця стала центром запорізького козацтва. Існує версія, що на Хортиці розташовувалася перша Запорізька Січ. Її будівництво пов’язують з відомим шляхтичем Дмитром Вишневецьким. За часів Богдана Хмельницького на Хортиці збиралися козацькі загони для боротьби з поляками.

Вся подальша історія острова багата подіями, а також тісно пов’язана з запорізьким козацтвом.

Сьогодні Хортиця знаходиться в межах великого індустріального центру, міста Запоріжжя. Хортиця є національним заповідником і охороняється державою. На острові діє сучасний музей, присвячений історії козацтва.

Нещодавно на території Національного заповідника Острів Хортиця, за сприянням президента Віктора Ющенка, був побудований історико-культурний заповідник “Запорізька Січ”, в якому відтворюється побут українського козацтва.

Історико – культурний комплекс “Запорізька Січ”

Загальна територія історико-культурного комплексу “Запорізька Січ” сягає трьох гектарів (додаток1). Місцем розташування новостворюваної Січі стало мальовниче північно-східне узбережжя Хортиці, з якого відкривається чудовий краєвид на греблю Дніпрогесу, скелі та острови, що нагадують колишні грізні дніпровські пороги (додаток 2 ).

Комплекс розділяється на дві частини: більша – “Внутрішній Кіш” та менша – “Зовнішній”.

В комплексі представлені шість козацьких “курені” двох типів, за архітектурою та матеріалом виконання; у великому курені зрубної конструкції поряд з В’їзною вежею (додаток3) під гонтовим дахом розміститься експозиція, в якій буде реконструйований інтер’єр житла рядових січовиків. Неподалік від нього, в турлучному курені під очеретяним дахом, буде створено виставкову залу.

В двох “курінних скарбницях” – невеличких зрубних будівлях з відкритим ганком вестиметься торгівля “січовими” сувенірами. Експозиція “будинку кошового”(додаток 4) представлятиме собою реконструкцію інтер’єру помешкання козацького лідера. В одній з кімнат відвідувачі зможуть побачити світлицю-приймальню кошового, в іншій – його особисті покої (додаток 5).

В двох експозиційних залах “військової канцелярії” знайдуть своє місце кімната канцеляристів та кабінет військового писаря. Класна кімната “січової школи”, стилізована під старовину, зможе приймати слухачів лекцій про козацьку минувшину. В новоствореному січовому цейхгаузі – “пушкарні” розмістяться зразки артилерії козацьких часів(додаток 6).

В центрі архітектурного ансамблю “Внутрішнього кошу” комплексу постала 22-метрова дерев’яна трибанна церква Покрови Пресвятої Богородиці ( додаток 7) , побудована в стилі українського бароко. Дах і куполи храму, відповідно до історичних джерел, вкриті міддю. Внутрішнє убранство церкви своїми стилістичними особливостями також відповідатиме церковним інтер’єрам часів запорозького козацтва.

Передбачається, що в новоствореній січовій церкві на великі свята правитиметься служба.

Вся територія “Внутрішнього кошу” обнесена ровами і земляними валами з укріпленим на них частоколом. Вони примикають до трьох високих (до 20 м) оборонних веж – “В’їзної”, “До Дніпра” і “Вежі-дзвіниці”, з верхніх відкритих галерей яких відкриваються чудові краєвиди Хортиці, Дніпровських скель та панорама греблі Дніпрогесу.

В “Зовнішнім коші”, або “торговельно-ремісничім передмісті Січі”, розташуються інтерактивні об’єкти – кузня і гончарня, в яких, за задумом, відвідувачі зможуть власноруч прилучитися до традиційних народних ремесел минулого.

В постійно діючій корчмі відвідувачі комплексу зможуть поласувати справжніми козацькими стравами, а в “грецькій хаті” – гостьовому будинку, залишитись на нічний відпочинок, щоб продовжити знайомство з пам’ятками Хортиці вже наступного дня.

Не дивлячись на те, що попереду ще багато роботи з наповненням експозицій оригінальними предметами козацького часу або ж їх високоякісними копіями, та вже зараз можна сказати, що комплекс “Запорізька Січ” фактично відбувся і являє собою вельми цікавий об’єкт, який в змозі надати відвідувачу цілісне враження про традиційну архітектуру і фортифікаційну практику минулого, прилучити гостей Хортиці до героїчної історії нашого краю.

Музей історії запорізького козацтва

В музеї відкрита для огляду постійна експозиція, 4 діорами, виставки присвячені історії запорозького козацтва (додаток 8).

Перший розділ експозиції музею присвячений археології (додаток 9). о Хортиця. Тут можна ознайомитись з матеріальною культурою людей, які проживали на острові в добу середнього палеоліту (35 тис. р. т.), мезоліту (10-7 тис. р. т), неоліту (6-4 тис. до н. е.). Де представлені знаряддя праці з кременю, ліпний посуд. На північ від о. Хортиця на скелях Три Стоги в 1927-29 рр. були відкриті пам’ятки енеолітичної культури – середньостогівської (5-3 тис. до н. е.). Саме представники цієї культури першими в Європі приручили коня.

В музеї можна побачити череп коня та посуд цього часу.

Наступний розділ присвячений виникненню та формуванню запорозького козацтва. Цей процес відбувався наприкінці XV ст. на півдні українських земель, на території т. зв. “Дикого Поля” під впливом ряду чинників: політичних, релігійних, соціальних та економічних поширюється козацтво. В 1553 р. на о. Мала Хортиця Д. Вишневецький разом з козаками побудували укріплений замок, який став базою з якої козаки здійснювали походи проти татар. В 1557 р. татари кілька разів безрезультатно нападали на замок Вишневецького.

Влітку того ж року татари разом з турецькими військами підійшли до о. Мала Хортиця і після тривалої облоги козаки змушені були залишити замок.

Наступний розділ присвячений виникненню та формуванню запорозького козацтва (додаток 10). Цей процес відбувався наприкінці XV ст. на півдні українських земель, на території т. зв. “Дикого Поля” під впливом ряду чинників: політичних, релігійних, соціальних та економічних поширюється козацтво. В 1553 р. на о. Мала Хортиця Д. Вишневецький разом з козаками побудували укріплений замок, який став базою з якої козаки здійснювали походи проти татар.

Наступний розділ експозиції присвячений подіям національно-визвольної війни середини XVII ст. під проводом Богдана Хмельницького. Після блискучих перемог – під Жовтими Водами, Корсунем та Пилявцями була фактично створена українська держава – Гетьманщина на чолі з гетьманом Б. Хмельницьким. Однією з значних була битва під Берестечком. Місце останньої було досліджено І. Свєшніковим, а деякі речі знайдені на ньому представлені в експозиції музею.

Тут можна побачити портрет Б. Хмельницького роботи невідомого художника XVIII ст., зброю, люльки, речі польських воїнів (прапор, шолом, тесак з піхвами).

Музей історії запорозького козацтва веде активну виставкову діяльність Одна із таких виставок знайомить із історією взаємовідносин запорозького козацтва та Речі Посполитої у XVII ст. Тут експонуються оригінальні портрети XVII-ХIХ ст. польських діячів, колекція козацьких каламарів, люльок, пернач. Також на виставках можна ознайомитися із експонатами з Кам’янської та Нової Січей, із знахідками виявленими на місці укріплень часів російсько-турецької війни 1735-39 років.

Завершує огляд музею діорама “Нічний штурм м. Запоріжжя радянськими військами 14 жовтня 1943 року”, яка розповідає про події Другої Світової війни. Автор діорами – народний Художник СРСР, лауреат Державної премії Української РСР М. В. Овечкін ( додаток 11).




Робота краєзнавчого гуртка
Обратная связь: Email