|  | 

Роль назви в трактуванні ідеї повісті Олександра Пушкіна “Заметіль”

О. С. Пушкін – класик російської літератури – написав багато захоплюючих творів. Його перу належать і п’ять повістей, авторство яких було приписано Бєлкіну. До складу цих повістей входить і “Заметіль”. О. Пушкін показав у творі, як іноді доля людини може залежати від випадку. Заметіль виступає в повісті головним героєм і дивним чином змінює життєві шляхи інших персонажів: Марії Гаврилівни, Володимира Миколайовича та офіцера-гусара Бурміна.

Маша та Володимир палко кохають одне одного й наважуються на таємне вінчання, бо батьки нареченої були проти шлюбу. У призначений день Маша їде до церкви, куди повинен приїхати й Володимир. Але заметіль завадила здійсненню наміченого: кінь Володимира заблукав у сніговій круговерті. Випадково біля церкви опинився Бурмін, якого всі присутні в церкві сприйняли за нареченого.

Молодих повінчали. Панночка, повернувшись до нареченого, зрозуміла, що її повінчали з іншим. Але було вже пізно.

Бурмін втік з місця пригоди. Володимир, вважаючи, що Марія Гаврилівна не приїхала до церкви, їде в діючу армію, де зустрічається зі смертю. По закінченні війни 1812 року у рідні маєтки повертаються офіцери. Серед них і полковник Бурмін.

Маша і Бурмін покохали один одного, але вважають, що шлюб неможливий, бо вони вже повінчані, тільки не знають, з ким. Під час освідчення Бурміна все з’ясовується. Отже, заметіль перешкодила здійсненню намірів Маші та Володимира, втрутилася в їхнє життя: молодий офіцер змушений був піти на війну, панночку “обвінчала” з іншим, офіцера Бурміна наштовхнула на легковажний крок, сприяла перетворенню героя на серйозну людину.

Тому заметіль можна важати одним з головних героїв твору. А назвавши так повість, О. С. Пушкін наче попереджає читача про те, що людська доля може залежати від багатьох чинників.




Роль назви в трактуванні ідеї повісті Олександра Пушкіна “Заметіль”