|  | 

Роман Л. Толстого “Анна Кареніна”. Образи-характери твору: пластичність змалювання і психологічна глибина. “Діалектика душі” толстовських героїв

СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА 10 КЛАС РІВЕНЬ СТАНДАРТУ АВТОРСЬКІ УРОКИ

ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ

УРОК № 16

Тема. Роман Л. Толстого “Анна Кареніна”. Образи-характери твору: пластичність змалювання і психологічна глибина. “Діалектика душі” толстовських героїв

Мета: допомогти учням зрозуміти образи роману, психологічну глибину їх зображення; розвивати навички аналізу образів твору, виразного читання, психологічного спостереження над характерами героїв; поглиблювати навички зв’язного мовлення, логічного мислення; сприяти моральному вихованню школярів.

Обладнання: підручник; текст роману Л. Толстого “Анна Кареніна” (в оригіналі чи в перекладах на вибір учителя); ілюстрації до твору (можна використати ілюстрації О. Верейського або інші на вибір учителя).

ХІД УРОКУ

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

(Використовується інтерактивний метод “Літературна мозаїка”.)

1) З даних слів складіть розповідь про те, яку роль відіграли в житті Л. Толстого названі міста і місця.

Ясна Поляна. Москва. Казань. Кавказ.

Севастополь. Петербург. Астапово.

Ліс у Ясній Поляні.

2) Подумайте, як названі особи й родини пов’язані із життям Л. Толстого? Розкажіть, що ви знаєте про них.

Родина Горчакових. Родина Волконських. Т. О. Єргольська. Родини декабристів С. Г. Волконського і М. І. Муравйова-Апостола.

Родина С. А. та Л. М. Толстих.

3) Виходячи з висновків попереднього завдання, подумайте, чи випадковою була головна думка роману Л. Толстого “Анна Кареніна”.

(Мабуть, ні. Сім’я для Толстого була однією з умов щасливого життя. Думки про сім’ю, сімейні стосунки цікавили письменника впродовж усього життя.)

I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ И МЕТИ УРОКУ

II. ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НОВИХ ЗНАНЬ, ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Слово вчителя.

У романі “Анна Кареніна” Облонські, Кареніни, Левіни, Вронські по-різному розуміють і виражають “думку сімейну”, що є рушійною силою твору. Л. Толстой показує життя різних сімей з метою віднайти щасливу родину і зрозуміти, що ж людині потрібно для щастя. Разом із тим, розповідаючи про різні родини, автор намагається знайти і причини трагедії головної героїні.

2. Бесіда.

– Що трапилося в сім’ї Облонських? (Доллі дізналася про зраду чоловіка.)

– Яким було її перше рішення? (Вона вирішила розлучитися.)

– Яким у романі постає подружжя? (Доллі присвятила себе чоловікові й дітям. Це головний орієнтир її життя. Стіва вважав її завжди заклопотанною, стурбованою, недалекою.

Сам Степан Аркадійович часто зраджував дружину, не вбачаючи в цьому нічого поганого. Він по-своєму любить дітей, жінку, але не розуміє всі її клопотання.)

– Хто помирив подружжя? (Анна Кареніна, яка доводилася сестрою Стіви.)

– Яким було остаточне рішення Доллі? (Вона врешті-решт вирішила заради дітей зберегти сім’ю.)

– Як ви вважаєте, чи зміниться щось у їхньому житті? (Навряд чи. Доллі сказала: “Если мы и останемся в одном доме – мы чужие. Навсегда чужие! – повторила она с особенным значением это страшное для нее слово”. І дійсно, залишившись в одному домі, Стіва і Доллі стали чужими. У кожного з них було своє життя.)

– У чому трагедія цієї сім’ї? (Ця сім’я нещаслива, оскільки порушена внутрішня духовна єдність між подружжям, кожний із них живе сам по собі. Справжнє щастя ніколи не можна будувати на брехні та лицемірстві.)

– Які риси вдачі Стіви підкреслюються в романі? (Він лінивий, завжди веселий, байдужий до справи, якій служить, має багато друзів, з котрими гарно проводить час.)

3. Завдання учням.

– Схарактеризуйте родину Щербацьких. (Щербацькі – дружна московська сім’я, що дотримується патріархальних традицій. Вони схожі на сім’ю Ростових із “Війни і миру”. Навіть у долі доньок Кіті багато спільного із життям Наташі.)

– Схарактеризуйте образ Кіті Щербацької. (Кіті вихована на старих патріархальних традиціях. Вона чиста, відверта, прагне щастя. Героїня здатна помилятися, але згодом усвідомлює це. Для Кіті головне – кохання і сім’я, вона стала вірною дружиною. Їхні стосунки з Левіним були нелегкими, однак кожен із них здатен прощати.)

4. Проблемна ситуація.

– У романі Л. Толстого “Анна Кареніна” є такі слова: “Все члены семьи и домочадцы чувствовали, что нет смысла в их сожительстве и что на каждом постоялом дворе случайно сошедшиеся люди более связаны между собою, чем они, члены семьи и домочадцы Облонских”. Як ви думаєте, ці слова стосуються лише сім’ї Облонських? (На жаль, ні. Увесь роман присвячений тому, що між людьми відсутні зв’язки в сім’ї, суспільстві, немає нічого, що об’єднувало б їх. Роз’єднання в родині є віддзеркаленням роз’єднання всього суспільства.)

5. Переказ тексту.

– Розкажіть, що вам відомо про родини Вронських, Бетсі Тверської та інших.

6. Коментар учителя.

Як зазначає автор, у кожній із цих родин, та й в усьому аристократичному товаристві, немає щастя. Тут усі знаходяться у відвертому або прихованому розлученні. Вищий світ – це не родини, це любовні зв’язки. Мати Вронського відома тим, що і до заміжжя, а особливо після одруження, мала безліч романів. Брат Вронського одружений і має дітей, але утримує танцівницю.

Князь Чеченський має дві сім’ї і в обох є діти. Графиня Лідія Олексіївна, що втішає Кареніна в тяжкі для нього часи, не живе зі своїм чоловіком, “добродушнейшим распутнейшим весельчаком”. Баронеса Шталь, коханка Петрицького, з’явилася в нього на вечірці тільки для того, щоб повідомити про своє розлучення і про те, як вона хоче заволодіти грошима чоловіка.

Отже, стосунки в цих сім’ях базуються на фальші, брехні, лицемірстві, показному благополуччі. Всі герої в романі самотні, не здатні зрозуміти одне одного, бо втратили саме поняття “любов”.

7. Проблемне запитання.

– На сторінках роману “Анна Кареніна” є такі рядки, присвячені роздумам Анни: “…И все ми ненавидим друг друга. Вот это правда. Зачем эти церкви, этот звон и эта ложь?

Только для того, чтобы скрыть, что мы все ненавидим друг друга, как эти извозчики, которые так злобно бранятся… борьба за существование и ненависть – одно, что связывает людей…” Чи згодні ви зі словами головної героїні? (На превеликий жаль, люди в романі дійсно ненавидять одне одного. В їхньому житті повністю відсутня любов.)

8. Слово вчителя.

Набагато щасливішим і змістовнішим життям живе сім’я селянина Івана Парменова.

9. Бесіда.

– Чим сім’я Івана Парменова привернула увагу Левіна? (Ладом у господарстві, темпами господарювання, зацікавленістю всіх членів родини загальною справою.)

– Які думки з’явилися у Левіна після відвідування цієї родини? (Людство має стати родиною. Герой хотів створити артіль, що була б прообразом майбутньої комуни.)

– Як ви гадаєте, чи ідеалізує цю сім’ю сам автор? (Ні, автор далекий від ідеалізації селян. Він розуміє, що духовне руйнування невпинно проникає і в народне середовище. Левін неодноразово стає свідком обману, хитрощів серед тих селян, з якими хотів спільно працювати, у яких бажав вчитися, становище котрих мріяв поліпшити в міру сил.)

– До яких висновків доходить автор? (Висновки досить сумні: усе суспільство пройнято внутрішньою, духовною гнилістю, у ньому порушені моральні принципи, що неминуче призведе до трагічних наслідків.)

10. Проблемне запитання.

– Як ви думаєте, чи є в романі сім’я, що викликає симпатії автора? (Так, це, можливо, сім’ї Щербацьких і Кіті й Костянтина Левіних.)

11. Слово вчителя.

Ще російський критик XIX століття Д. Писарєв, відомий своєю тонкою проникливістю, зазначив, що сюжет у Л. Толстого слугує всепроникаючому психологічному аналізові, “діалектиці душі”: “Подробиці і деталі зосереджують у собі всю художню зацікавленість. Тут відсутній розвиток характерів, немає дії, а є тільки зображення деяких моментів внутрішнього життя душі, є аналіз. Усюди ми натрапимо або на тонкий аналіз взаємостосунків між діючими персонажами, або на психологічні спостереження, нарешті прослідковування найбільш таємних порухів душі, не зовсім зрозумілих навіть самій людині, яка їх відчуває, виражене у слові, не втрачаючи при цьому своєї таємничості”.

Російський письменник Ф. М. Достоєвський так писав про твір Л. Толстого: “Роман вражає не тільки повсякденністю змісту, але й великою психологічною розробкою душі людської, величезною глибиною і силою”.

12. Творчі завдання.

– Доведіть правдивість висловлювання Ф. Достоєвського.

– Дослідіть прийоми авторської “діалектики душі”.

13. Коментар учителя.

Л. Толстой показує любовні стосунки своїх героїв не як зовнішній вияв сюжету, а як їх внутрішній стан, котрий вони разом із читачем починають розуміти поступово, що виявляється через певні деталі. Автор тонко зображає зародження, розвиток і повний зміст почуття, за яким слідують думки і вчинки. Для цього Л. Толстой вдало використовує прийом “потоку свідомості” героїв (видіння Кіті Левіну на ковзанці, очікування Кіті Вронського на балу, явлення Вронському Анни в салоні Бетсі Тверської тощо).

Зазначимо, що кожен із героїв роману має власну моральну позицію і тому всі вчинки можна пояснити, користуючись моральними принципами образу.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

1. Письмова робота.

– Напишіть, як ви розумієте слова Л. Толстого: “Немає істини там, де нема простоти і правди”.

2. Перевірка письмових робіт учнів.

(Учитель перевіряє 3-4 роботи.)

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дібрати матеріал до характеристики образу Анни Кареніної. Подумати над питанням: “У чому причини трагедії головної героїні роману?”




Роман Л. Толстого “Анна Кареніна”. Образи-характери твору: пластичність змалювання і психологічна глибина. “Діалектика душі” толстовських героїв