|  | 

РОЗПОВІДІ ПРО НАС САМИХ

Літературне читання 4 клас – О. Я. Савченко – Освіта 2015

РОЗДІЛ ШОСТИЙ. РОЗПОВІДІ ПРО НАС САМИХ

Кожна байка чогось навчає читачів, від чогось застерігає. Повчальний висновок байки називається мораллю. Часто він звучить, наче прислів’я, як, наприклад, у байці Леоніда Глібова “Чиж та Голуб”: “Ото на себе не надійся, чужому лихові не смійся”.

Про значення байки Іван Франко писав так: “Дітоньки любі, не тим цікава байка, що говорить неправду, а тим, що під лушпиною тієї неправди криє, звичайно, велику правду. Говорячи ніби про звірів, вона одною бровою підморгує на людей, немов дає їм знати: “То чого ви, братчики, смієтеся? Адже се не про бідних Баранів, Вовків та Ослів мова, а про вас самих з вашою глупо – тою, з вашими лінощами, з усіма великими примхами””.

Сказане письменником повною мірою стосується і п’єси – казки, і байок, що ти їх прочитаєш у цьому розділі.

Спостерігай:

– як побудовано твори, хто їхні герої;

– чим твори закінчуються, що в них висміюється;

– чим байка і п’єса відрізняється від творів інших жанрів.

Першим байкаре́м, ім’я якого відоме світові, був ЕЗО́П, який жив у Старода́вній Греції. Ще за життя він набу́в слави мудреця́. Езоп розповідав людям короткі байки́, які навчали їх розрізняти добро і зло, замислюватися над своїми вчинками і словами.

За зразком Езопових байо́к складали свої твори письменники різних народів.

Прочитай одну з байок Езопа.

ДВОЄ ПРИ́ЯТЕЛІВ І ВЕДМІДЬ

Двом приятелям ви́пало одного разу йти вку́пі з села до міста. Дорога пролягала через густий ліс.

– А чи не спіткає нас яке лихо в путі? – питає один. – Ану ж нападе дикий звір?

– Нема чого боятися. Коли що й трапиться – нас двоє, будь-кому дамо відсіч.

Невдо́взі діста́лися приятелі лісу й пішли попід високими деревами. Аж раптом, звідки не візьме́ться – ведмідь. Один із приятелів, ледь його забачивши, кинувся до високого дерева і вмить видерся під самі́сінький верше́чок.

Він знав – ведмідь високо не вилізе.

Другий ішов трохи позаду й розглядався по боках. А коли помітив звіра, було вже пізно. Видиратися на дерево – марна справа, ведмідь наздожене.

Треба придумати щось інше. І чоловік упав додолу та прикинувся неживим, бо знав – ведмідь ніколи не чіпає мертвих.

Ведмідь підійшов і вгле́дів його. Тихенько нахилився над головою. Чоловік затамував подих.

Обнюхав його ведмідь, бачить – не дихає, то й подумав, що мертвий, і подався своєю дорогою.

Підвівся чоловік, нажа́ханий, бліди́й, не вірячи само́му собі, що врятувався від ведмежих обіймів.

А приятель усе те бачив з дерева і коли ого́втався1, зліз із дерева, підійшов та й каже:

– Коли б ти знав, як я злякався за тебе! Дуже ра́дий, що ти врятувався, братику мій! Ну, а тепер розкажи, що тобі шептав на вухо бурми́ло2?

– Сказав, щоб я ніколи не ходив ніку́ди з при́ятелями, які в скруту кидають мене самого і чимдуж тікають, рятуючи власну шкуру.

– Отак і сказав? – здивувався приятель. – Ти ба, який розумний!

– Отак. І він має слу́шність3, бо друзі пізнаються в біді.

(Переклад з новогрецької Володимира Забаштанського й Анатолія ЧердаклІ)

1. Знайди в байці зачин, основну частину і кінцівку.

2. Зістав розмову приятелів на початку байки і по завершенні пригоди. Чи можна їх вважати друзями? Які почуття пережив кожен з них?

3. Які риси характеру засуджуються в байці?

4. Які слова з байки стали прислів’ям?

Пригадайте твори, подібні до цього за головною думкою.

1 Ого́втався – прийшов до тями, заспокоївся.

2 Бурми́ло – жартівливе прізвисько ведмедя.

3 Має слу́шність – тут: правий.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Твір на тему: РОЗПОВІДІ ПРО НАС САМИХ




РОЗПОВІДІ ПРО НАС САМИХ
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email