Розвиток мовлення дітей під час праці та режимних моментів виховання

У дітей 3-4 років із недорозвинений мовленням трудова діяльність обмежена – вона не виходить за межі сомообслуговування. Дітей привчають самостійно й акуратно їсти, одягатися й роздягатися, прибирати за собою стілець, акуратно складати або вішати одяг, самостійно вмиватися, – користуватися тільки особистими речами (рушником, носовою хустиною). У дітей виховують бажання брати участь у підтриманні порядку в груповій кімнаті, разом а дорослими накривати на стіл, готувати матеріали для занять.

До кінця першого року перебування у дошкільному закладі діти починають чергувати в їдальні, допомагаючи няням. Вони розкладають ложки, серветки, прибирають після обіду посуд. При цьому діти вчаться бережливо ставитися до предметів, підтримувати Порядок і чистоту.

Праця дітей цього віку пов’язана з грою: погрався – прибери іграшки. Вихователь заохочує ігри, в яких діти імітують діяльність дорослих : мама готує обід, годує дітей, прибирає в кімнаті; батько щось майструє; шофер водить машину тощо. У дітей виховується повага до трудової діяльності, вміння цінувати працю дорослих і ровесників. Діти набувають знань про предмети й матеріали, що використовуються під час трудової діяльності. Навички самообслуговування тісно пов’язані з розв’язанням спеціальних завдань, зокрема з розвитком дрібної моторики.

Під час одягання й роздягання дорослі вчать дітей зав’язувати та розв’язувати шнурки, розстібати та застібати гудзики, “блискавки”, одягатися в визначеній послідовності та в певному темпі, не відволікатися. Під час виконання дітьми трудових доручень й спостережень за трудовою діяльністю вирішуються корекційні завдання: розвиваються й удосконалюються навички самостійної роботи, здійснюється корекція загальної і мовленнєвої поведінки. У процесі роботи важливо розвивати у дітей увагу до мовлення дорослих: вміння вислуховувати пояснення, завдання й тільки після цього приступати до виконання.

Тому спеціальні доручення слід давати дітям дозовано, в правильній послідовності. Під час навчання важливо, щоб діти прослухали зразки, якими вони будуть користуватися. З цією метою вихователь або логопед при виконанні коментує дії дітей, розповідаючи про предмети, що використовуються в тому чи іншому виді дальності.

Більша частина завдань самообслуговування здійснюється поза заняттями й нерозривно пов’язана з усіма режимними моментами. Режимні моменти зручні для організації правильного мовленнєвого спілкування: одягання дітей на прогулянку, роздягання після прогулянки та перед сном, вмивання перед кожним прийомом їжі, спостереження за явищами природа, чергування, екскурсії. Всі ці моменти безпосередньо пов’язані з якимись реальними об’єктами – саме про це і слід розмовляти з дітьми. При цьому формується коло знань і уявлень, активізується мовлення дітей. Велике значення мас розміщення дітей під час розмови: важливо, щоб діти бачили й чули один одного (коло, півколо).

Необхідна навчити малюків виконувати всі дії без зайвого шуму, уважно слухати дорослих і відповіді товаришів, відповідати, коли запитують, не перебивати товаришів. Дорослі мають говорити спокійно, коментуючи дії дітей, чітко формулювати запитання, витримувати паузи міх своїми запитаннями й відповіддю дитини. Кожну стислу відповідь дитини слід повторити в розгорнутому вигляді. Так, під час одягання або роздягання з дітьми розмовляють про те, що вони одягають або знімають, якого кольору одяг, з якого матеріалу його пошито, а також про інші його зовнішні ознаки: м’який, пухнастий, смугастий, довгий, теплий, новий, сухий тощо. Розвиваючи увагу до мови в процесі самооб-слуговування, дорослий дає вказівки до роботи й обов’язково слідкує за правильністю їх виконання.

Необхідно також закріплювати, навички за-гальної та мовленнєвої поведінки. В середній групі до кінця року діти мають навчитися користуватися активним словником, розказуючи про виконану роботу такими словосполученнями: буде-мо одягатись, їсти суп, годувати рибок тощо. Під час чергування у їдальні логопед або вихователь звертає увагу дітей на посуд, розповідає про нього, про те, як його розставляти на столі. При цьому називає його, демонструючи форму, забарвлення, малюнок, матеріал, з якого його ви-готовлено, властивості, кількість і місце різних предметів посуду на столі Важливо правильно організовувати спостереження за працею дорослих на прогулянці й екскурсіях, щоб максимально використовувати об’єкти, за якими ведеться спостереження, для розвитку мовлення.

В усіх випадках необхідно враховувати індивідуальні мовленнєві можливості кожної дитини і відповідно ставити запитання. Дуже важливо заохочувати за правильну, швидко знайдену відповідь, звертаючи на це увагу інших дітей.