УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС
І семестр
ВСТУП
УРОК № 5
Тема. Розвиток мовлення. Написання творчої роботи на тему “Біблійні сюжети у віршах російських поетів”
Мета: ознайомити з шедеврами живопису та поезії, присвяченими біблійній темі, зробити висновок про магічну силу вічних сюжетів Книги книг, вчити порівнювати літературні твори, знаходити інтертекстуальні елементи, писати, дотримуючись наукового стилю; розвивати письмове зв’язне мовлення; виховувати інтерес до порівняльного аналізу літературних творів.
Обладнання: Біблія, тексти віршів О. Пушкіна, І. Буніна, О. Жемчужникова, репродукція картини Рембрандта “Повернення блудного сина”.
Всего прочнее на земле печаль
И долговечней – царственное слово.
А. Ахматова
ХІД УРОКУ
I. Актуалізація опорних знань
Переказ притчі про доброго самарянина, про гірчичне зерно.
II. Узагальнення й систематизація знань
1. Слово учителя
Біблійні теми та мотиви через вічність та високість моральних ідеалів були й є улюбленими для багатьох поетів, письменників, художників. Протягом багатьох століть звертаються до біблійних сюжетів творці різних рівнів: від геніальних до нікому не відомих.
Сьогодні ми звернемося саме до таких переспівів біблійних сюжетів талановитими російськими поетами.
Худ. Рембрандт. Повернення блудного сина
2. Літературна композиція
1-й учень-читець декламує вірш К. Бальмонта “Одна есть в мире красота”.
Одна есть в мире красота.
Не красота богов Эллады,
И не влюбленная мечта,
Не гор тяжелые громады,
И не моря, не водопады,
Не взоров женских чистота.
Одна есть в мире красота –
Любви, печали, отреченья
И добровольные мученья
За нас распятого Христа.
1893
2-й учень-читець розповідає поезію А. Ахматової “В каждом древе распятый Господь”.
В каждом древе распятый Господь,
В каждом колосе тело Христово.
И молитвы пречистое слово
Исцеляет болящую плоть.
Кого когда-то называли люди
Царем в насмешку, Богом в самом деле,
Кто был убит – и чье орудье пытки
Согрето теплотой моей груди…
Вкусили смерть свидетели Христовы,
И сплетницы-старухи, и солдаты,
И прокуратор Рима – все прошли.
Там, где когда-то возвышалась арка,
Где море билось, где чернел утес, –
Их выпили в вине, вдохнули с пылью жаркой
И с запахом бессмертных роз.
Ржавеет золото и истлевает сталь,
Крошится мрамор – к смерти все готово.
Всего прочнее на земле печаль
И долговечней – царственное слово.
1945
3-й учень-читець декламує поезію Б. Пастернака “Дурные дни”.
ДУРНЫЕ ДНИ
Когда на последней неделе
Входил он в Иерусалим,
Осанны навстречу гремели,
Бежали с ветвями за ним.
А дни все грозней и суровей,
Любовью не тронуть сердец.
Презрительно сдвинуты брови,
И вот послесловье, конец.
Свинцовою тяжестью всею
Легли на дворы небеса.
Искали улик фарисеи,
Юля перед ним, как лиса.
И темными силами храма
Он отдан подонкам на суд,
И с пылкостью тою же самой,
Как славили прежде, клянут.
Толпа на соседнем участке
Заглядывала из ворот,
Толклись в ожиданье развязки
И тыкались взад и вперед.
И полз шепоток по соседству,
И слухи со многих сторон.
И бегство в Египет и детство
Уже вспоминались, как сон.
Припомнился скат величавый
В пустыне, и та крутизна,
С которой всемирной державой
Его соблазнял сатана.
И брачное пиршество в Кане,
И чуду дивящийся стол,
И море, в котором в тумане
Он к лодке, как посуху, шел.
И сборище бедных в лачуге,
И спуск со свечою в подвал,
Где вдруг она гасла в испуге,
Когда воскрешенный вставал…
3. Виступ учня-мистецтвознавця з розповіддю про картину Рембрандта “Повернення блудного сина” (1668). Ермітаж
Євангельська притча про блудного сина розповідає про те, як легковажний юнак, забравши свою частку батьківського майна, залишив рідний дім у пошуках розваг. Переживши чимало випробувань і сорому, він вирішив повернутися в батьківський дім, де знайшов прощення, любов та відпочинок.
Тема повернення блудного сина давно цікавила Рембрандта. Він неодноразово використовував її в офортах і малюнках. У картині велична ідея втілюється в лаконічній та виразній композиції. Домінують чіткі вертикалі спокійних та величних фігур, що застигли у німоті.
Одяг батька спадає широкими складками, обриси його фігури повністю включають у себе контури фігури сина, що ще більше підкреслює нерозривний зв’язок цих двох людей та надає групі особливої монументальності.
Емоційний вплив картини визначається нерозривним поєднанням освітлення й колориту. У яскравому буянні кольорів фігури ніби виростають з темряви, і серед приглушених зеленувато – і краснувато-коричневих тонів оточення і променів світла найбільше виділяється червоний колір плаща батька. Особливу широту і свободу має в цій картині складний живопис, характерний для пізнього мистецтва Рембрандта. В освітлених місцях фарба накладається опукло-шорсткувато – часто не пензлем, а шпателем чи пальцем.
Поверхня картини, що зблизька здається хаотичною палітрою різної форми мазків, на відстані стає виразною та вражаючою.
4. Підготовка до творчої роботи “Біблійні сюжети у віршах російських поетів”
1) Мета роботи – прочитати вірші О. Пушкіна, І. Буніна, О. Жемчужникова, порівняти їх з відомими біблійними сюжетами, зробити висновок про спільне та відмінне у цих творах та епізодах Священного Письма (чи йде поет за біблійним сюжетом, чи додає щось до нього, якою мірою… )
2) Стиль викладання – науковий.
Початок може бути таким:
“Байдужих до біблійних сюжетів серед творців немає. Не стали винятком і такі російські поети, як О. Пушкін, І. Бунін, О. Жемчужников… “
ПРИТЧА О СЕЯТЕЛЕ И СЕМЕНАХ
Шел сеятель с зернами в поле и сеял;
И ветер повсюду те зерна развеял.
Одни по дороге упали; порой
Их топчет прохожий небрежной ногой,
На них нападает голодная стая.
Другие на камень бесплодный легли
И вскоре без влаги и корня взошли,-
И в пламенный полдень дневное светило
Былинку палящим лучом иссушило.
Средь терния пало иное зерно,
И в тернии диком заглохло оно…
Напрасно шел дождь и с прохладной зарею
Поля освежались небесной росою;
Одни за другими проходят года –
От зерен тех нет и не будет плода.
Но в добрую землю упавшее семя,
Как жатвы настанет урочное время,
Готовя стократно умноженный плод,
Высоко, и быстро, и сильно растет,
И блещет красою, и жизнию дышит…
Имеющий уши, чтоб слышать, – да слышит!
1851
(Алексей Жемчужников)
Свободы сеятель пустынный,
Я вышел рано, до звезды;
Рукою чистой и безвинной
В порабощенные бразды
Бросал живительное семя –
Но потерял я только время,
Благие мысли и труды…
Паситесь, мирные народы!
Вас не разбудит чести клич.
К чему стадам дарить свободы?
Их должно резать или стричь.
Наследство их из рода в роды
Ярмо с гремушками да бич.
(А. С. Пушкин)
И цветы, и шмели, и трава, и колосья,
И лазурь, и полуденный зной…
Срок настанет – Господь сына блудного спросит:
“Был ли счастлив ты в жизни земной?”
И забуду я все – вспомню только вот эти
Полевые пути меж колосьев и трав –
И от сладостных слез не успею ответить,
К милосердным коленям припав.
(И. Бунин)
5. Написання творчої роботи
Робота у чернетках.
III. Підсумки уроку
“Мікрофон”
У поезіях на біблійну тему мене вразило…
IV. Домашнє завдання
Переписати роботу в зошити.