|  | 

Розвиток зв’язного мовлення. О. де Бальзак. Повість “Гобсек”. Зіставлення образів Фанні Мальво і Анастазі де Ресто

СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА 10 КЛАС РІВЕНЬ СТАНДАРТУ АВТОРСЬКІ УРОКИ

ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ

УРОК № 8

Тема. Розвиток зв’язного мовлення. О. де Бальзак.

Повість “Гобсек”. Зіставлення образів Фанні Мальво і Анастазі де Ресто

Мета: поглиблювати вміння аналізувати літературний твір, виділяти структурні елементи повісті, особливості стилю письменника; розвивати навички порівняльної характеристики героїв, роботи з текстом, зв’язне мовлення, логічне мислення; сприяти вихованню моральних якостей учнів.

Обладнання: підручник; текст повісті О. де Бальзака “Гобсек” (у перекладі А. Кашпера або іншому на вибір учителя).

ХІД УРОКУ

I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФІВ УРОКУ

ІІ. ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НОВИХ ЗНАНЬ, ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Вступне слово вчителя.

У повісті є декілька жіночих образів досить різних за своїм походженням, поведінкою, характером, стосунками з іншими героями твору. Це віконтеса де Гранльє, Анастазі де Ресто і Фанні Мальво. Як уже зазначалося, віконтеса – гордовита аристократка, для якої важливу роль відіграє матеріальний стан людини, її приналежність до вищого світу.

Та разом з тим про неї відомо досить мало: вона багата, незалежна жінка, була наближеною до короля, суворо дотримується всіх правил світського етикету.

Увазі читача пропонуються долі інших героїнь: графині Анастазі де Ресто і Фанні Мальво, оскільки їхнє життя пов’язане з образом головного героя Гобсека.

2. Переказ тексту.

– Розкажіть, що вам відомо про цих героїнь.

3. Бесіда.

– Коли вперше на сторінках повісті з’являється ім’я графині де Ресто? (Коли описується салон віконтеси де Гранльє.)

– Чому про неї згадує Гобсек? (Бо вона видала йому вексель, який приніс до лихваря Максим де Трай.)

– Що було відомо лихвареві про цю жінку? (Вона “одна з найвродливіших паризьких жінок, дружина багатого землевласника, графа”.)

– Чому Гобсека зацікавив цей вексель? (Як відомо, Гобсек розважався, спостерігаючи за людьми. Він захотів дізнатися про таємницю цього векселя. “Що тут приховується: дурість, необачність, кохання чи жалість?”)

– Де жила графиня? (На вулиці Ельдер.)

– Чи правильним був розрахунок Гобсека щодо поведінки графині? Як йому вдалося здійснити свій намір? (Розрахунок був правильним. Гобсек – непоганий психолог.)

– Як Гобсек довідався, що графині нічим платити? (Із солоденького голосу покоївки.)

– Чому лихвар приходив до графині двічі? (Йому хотілося побачити цю красиву жінку, відчути владу над нею.)

– Знайдіть опис портрета графині. (Уривок від слів “Яку ж прекрасну жінку.” до слів “… моє серце так не билось”.)

– Знайдіть опис інтер’єру кімнати графині. З якою метою автор вводить його в розповідь про героїню? (Автор змальовує розкішну обстановку спальні аристократки. З опису можна судити про деякі звички графині, риси її характеру.)

– Якою побачив кімнату графині Гобсек? (“У всьому була краса, позбавлена гармонії, розкіш і безладдя. А злидні, що під усім цим причаїлися, вже підводили голову і давали відчути свої гострі зуби їй або її коханцеві”.)

– На вашу думку, як Гобсек ставився до цієї жінки? (Гобсека зачарувала її і краса, але поваги до неї з його боку не відчувається. “Ця жінка – демон”,- сказав він графові. Хоча Гобсек і врятував її перед чоловіком. Лихвар просто прагнув поставити цю красуню в залежність від себе. Адже він добре знав людей.)

4. Проблемна ситуація.

– Поміркуйте, чи правий був Дервіль, коли сказав таку фразу: “.я не оплакував долі цієї нещасної істоти, такої чарівної в очах світу і такої жахливої, хто читав у її серці”? Що він мав на увазі? (Графиня дійсно була жахливою істотою: вона покинула батька, коли той віддав свій спадок іншим донькам, зраджувала чоловікові з красивим, але бездушним альфонсом Максимом де Траєм, врешті-решт розорила своїх дітей.)

5. Переказ із творчим завданням.

– Розкажіть, як поводила себе графиня під час хвороби свого чоловіка.

– Як можна назвати її вчинок? (Ганебний і аморальний. Найстрашніше, що мати використовувала довіру своєї дитини.)

– Яке порівняння застосовує автор для змалювання графині? (“Віддана про людське око дружина, вона чатувала на смерть і багатство, як та польова комаха, що, сидячи на дні виритої на зразок спіралі нірки в піску, чигає на свою неминучу здобич, прислухаючись до падіння кожної піщинки”.)

– Дайте власну оцінку тому, що сталося.

6. Робота з текстом. Виразне читання із творчим завданням.

– Зачитайте опис кімнати померлого графа.

– Подумайте, яку роль цей інтер’єр відіграє в розкритті характеру графині. (Вона наскрізь цинічна особа. І її поведінка в кімнаті небіжчика підтверджує це.)

7. Проблемні ситуації.

– На вашу думку, чи заслуговує графиня такого ставлення до себе, яким воно було з боку Гобсека, вищого світу? (Так. Адже графиня порушила не тільки девіз роду (“надійність”), а й елементарні правила. Вона дійсно була поганою донькою, матір’ю, дружиною.)

– Як ви думаєте, чи зрозуміла графиня свої помилки? (Можливо. В усякому разі вона намагалася спокутувати свою провину перед дітьми: після смерті чоловіка, живучи у злиднях, графиня присвятила себе дітям, дала їм чудове виховання й освіту.)

8. Бесіда.

– Як читач дізнається про Фанні Мальво? (Про Фанні вперше згадує Гобсек, оскільки від неї принесли вексель. Причому це сталося в той самий день, коли принесли вексель графині та й сума була однаковою (тисяча франків). Приніс його купець, який торгує тканинами і майже розорився.)

– Де жила Фанні? (На вулиці Монмартр.)

– Подумайте, з якою метою автор конкретно вказує, де мешкають його героїні. (Це теж необхідна деталь для характеристики героїнь. Як відомо, Монмартр розташовувався у північній частині Парижа. В минулому він був маленьким селищем.

Лише в XIX столітті його включили до меж міста. Тут оселялася незаможня богема. Отже Фанні живе у бідному районі. Цей факт ще раз підкреслює те, що вона проста дівчина.)

– Яким був будиночок, де жила Фанні? (Непоказний на вигляд. Уривок від слів “Приходжу на вулицю Монмартр…” до слів “… темні, заяложені, потріскані”.)

– Який вчинок Фанні вразив лихваря? (Йдучи з дому, вона залишила гроші воротарці.)

9. Робота з текстом.

– Якою уявляв Гобсек Фанні та якою вона виявилася насправді? (Уривки від слів “Я уявляв її собі гарненькою вертихвісткою”. Від слів “Фанні, молода дівчина…” до слів “…м’яко освітлювали її миле личко”.)

– Знайдіть опис квартири, де жила Фанні Мальво. (Уривок від слів “Коли я опинився…” до слів “Я не помітив ні порошинки на меблях у першій кімнаті, де мене прийняла господиня…”)

10. Бесіда.

– Яке враження справила на Гобсека ця дівчина? (Вона йому сподобалася. Окрім того, лихваря вразила чистота в її кімнаті.)

– Чим займалася Фанні? (Вона шила білизну.)

– Якими були психологічні спостереження Гобсека щодо цієї дівчини? (Він побачив, що Фанні бідна, тому й змушена працювати день і ніч. Вона походила з чесної фермерської родини. Про її селянські корені свідчили веснянки. Дівчина була віруючою: над її ліжком висіло дерев’яне розп’яття.)

– Чим підкорила Фанні старого лихваря? (Виявляється, що Гобсек здатен симпатизувати людям. “Від неї віяло доброчесністю. Я ніби опинився в атмосфері щирості і душевної чистоти, і мені навіть стало легше дихати. Я був майже зворушений”.)

– Що йому хотілося зробити для неї? (“Мені хотілося запропонувати їй гроші в позичку всього під дванадцять процентів, щоб допомогти їй придбати якесь прибуткове діло”.)

– Що зупинило благородні наміри Гобсека? (Думки про те, що у дівчини може бути якийсь молодий кузен, що примусить її підписати векселі й оббере бідну дівчину.)

11. Проблемна ситуація.

– З тексту відомо, що Гобсек думав про обох жінок, з якими звела його доля. Кому з них він віддавав перевагу і чому? (“Я думав саме про Фанні Мальво,- з неї вийшла б гарна жіночка, мати сім’ї. Я порівняв її чисте самотнє життя з життям тієї графині, що почала вже підписувати мені векселі, а незабаром скотиться в безодню пороків на самісіньке дно”.)

– Чи справдилися його провіщування? (Так. Фанні стала дружиною Дервіля, а графиня розорилася.)

12. Творче завдання. Аналіз тексту.

– Прочитайте діалог Дервіля з віконтесою:

“- Бідолаха,- зауважила віконтеса,- ви з властивою вам щирістю, либонь, призналися б у цьому й перед більшим товариством.

– Я ладен крикнути про це всьому світові,- відповів адвокат”.

– Подумайте, кого з учасників діалогу можна назвати щасливим? (Звичайно, Дервіля. Він, до речі, найщасливіший з усіх героїв: має власну справу, люблячу дружину, його поважають навіть у вищому товаристві. А віконтеса, незважаючи на всі свої титули й багатство, навряд чи розуміє, що таке кохання.)

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

Робота з таблицею.

– Складіть таблицю – порівняльну характеристику образів Фанні Мальво і Анастазі де Ресто.

Порівняльна характеристика героїнь

Фанні Мальво

Основні характеристики образу

Анастазі де Ресто

Мабуть, донька фермера

Походження

Можливо, із заможної родини

Швачка

Соціальне положення

Графиня, аристократка

Незаміжня на початку твору, а потім – дружина адвоката

Сімейний статус

Заміжня. Дружина багатого землевласника, графа

Молода дівчина, граціозна голівка, свіже личко, привітний вигляд, каштанове волосся, блакитні, чисті, як кришталь, очі

Портрет

Прекрасна жінка з чорним волоссям, що вибивалося густими кучерями з-під косинки; ніжна шкіра, очі її блищали

Мила, ніжна, наївна, щира, охайна, віруюча, працелюбна, мрійлива

Риси вдачі

Жадібна до грошей, цинічна, хитра, непорядна

Стала гарною дружиною

Справи життя

Розорила своїх дітей. Хоча потім спокутувала цей гріх: присвятила себе дітям, дала їм чудове виховання й освіту

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до уроку позакласного читання за романом Ш. Бронте “Джейн Ейр”.

Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про життя і творчість письменниці.




Розвиток зв’язного мовлення. О. де Бальзак. Повість “Гобсек”. Зіставлення образів Фанні Мальво і Анастазі де Ресто
Обратная связь: Email