|  | 

Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – VІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

10 клас

ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

VI варіант

У листі до сина Івана Карпенко-Карий писав: “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної мети. Стяжання для стяжання”. Таким способом драматург сам визначив ідею своєї сатиричної комедії.

Сатира пронизує всю п’єсу: вона наявна в зображенні головного героя – капіталіста-мільйонера Терентія Пузиря, а також його підручних – Феногена і Ліхтаренка, в змалюванні життєвих ситуацій, в мові персонажів.

Терентій Пузир живе з єдиною метою – метою збагачення. Їй підпорядковані всі його вчинки, починаючи від купування всіх навколишніх земель, (“бо скільки б чоловік не мав землі – все бракує”), від “особливостей” господарювання до залучання до різних авантюр, таких, як, скажімо, переховування на своїх полях овець банкрута Михайлова. Обманювання трудового народу і несправедливе ставлення до нього, спроба примусити робітників під кінець “гарячої пори” втекти, щоб не платити грошей, для Пузиря є простими засобами збагачення. Для чого цьому хазяїну потрібно стільки грошей, не знав навіть він сам.

Він збагачується заради самого процесу збагачення. Його не цікавить нічого в житті, крім можливостей “нажитися”.

Іван Карпенко-Карий висміює неосвіченість, безкультурність Пузиря. Під час розмови про степи, описані Гоголем в його творах, він навіть не може зрозуміти, про що йдеться, думаючи, що Гоголь – це землевласник: “Я на степах у Гоголя не бував”. Далекий він і від громадських справ, адже Котляревський йому “без надобності”.

В сатиричному плані змальовано й життя і побут цього мільйонера, психологія якого залишилася дрібновласницькою. Він наживається навіть насамому собі. Шкодуючи грошей на обід в місті, куди йому доводиться інколи їздити, він, як звичайний робітник, завжди бере з собою торбину з хлібом і салом. Вдома його стіл теж не багатий на страву: їсть родина переважно борщ та кашу.

Одягнутий в старезний латаний кожух, а чоботи маже дьогтем. Навіть той халат, що подарувала йому дружина в день іменин, він перепродує, бо був заробіток-два карбованці за один. Для своїх рідних Пузир такий же скупий і жорстокий, як і для батраків.

Навіть на своїй дочці він хоче нажитися: збирається видати її заміж за багатого Чоботенка.

Подібними до Пузиря зображено і його підручних Феногена і Ліхтаренка. Грабіжником, лицеміром з лакейськими звичками змальовано Феногена, який живе за принципом “плазуй і наживайся”. Хитрий Ліхтаренко поспішає “взяти” сам, щоб не взяли в нього.

Він, як і його хазяїн, прагне збагачення і жадібний до грошей.

Тема “стяжання” освітлювалася в багатьох творах світової літератури. Іван Карпенко-Карий показав стяжання типовим явищем, що постало внаслідок розвитку капіталізму в Україні, і стало причиною морального збідніння представників панівного прошарку тогочасного суспільства.




Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – VІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ