СЕРГІЙ ВОСКРЕКАСЕНКО
Ім’я поета-сатирика Сергія Воскрекасенка було добре відоме українському читачеві у 1950-1980-х роках.
Син хлібороба, Сергій Іларіонович Воскрекасенко народився 19 жовтня 1906 року у с. Лазірцях Канівського району. У 1928 році закінчив Київський педагогічний технікум, пізніше – Інститут народної освіти. У 30-і роки видав перші збірки своїх поезій.
Працював в українських газетах та журналах, зокрема журналі “Перець”.
Сергій Воскрекасенко мав дар сатирика, гумориста, лірика.
За життя у С. І. Воскрекасенка вийшло тридцять книжок поетичної сатири. Серед них варто відзначити такі збірки, як “Кому хвала, а кому хула” (1952), “Березова каша” (1955), “З перцем” (1957), “І всерйоз, і жартома” (1960), “Подивись на себе збоку” (1962), “Плями на совісті” (1966), “Не криви душею” (1966), “Рвись увись, але й під ноги дивись” (1973). У віршованих фейлетонах, мініатюрах, епіграмах поет викривав негативні явища, що стояли на дорозі суспільного поступу.
Своєрідно переплелися ліричний та гумористичний дар С. Воскрекасенка в його піснях “Шахтарочка”, “Від душі”, “Новосільна”.
Коли поет брався до перекладів, то перекладав теж переважно гумор і сатиру. Особливе місце в його доробку посідає переклад поеми О. Твардовського “Василь Тьоркін”.
Півстоліття чесно і натхненно трудився письменник на ниві рідної літератури. Багаторічна дружба пов’язувала його з багатьма видатними художниками слова, серед яких – О. Довженко, О. Вишня, А. Малишко. Спогади про побратимів склали книгу “Портрети зблизька”.
На думку С. Олійника, заслуга Сергія Воскрекасенка перед українською літературою полягає в тому, що він одним з перших почав освоювати і утвердив жанр віршованої сатири.
За спогадами друзів, Сергій Іларіонович Воскрекасенко жив по правді, по совісті, його ідеалом була скромна людина-трудівник. Таким був і він сам.
Твір на тему: СЕРГІЙ ВОСКРЕКАСЕНКО
СЕРГІЙ ВОСКРЕКАСЕНКО