|  | 

“Ще не вмерла України ні слава ні воля…”

Виховний зах Ід патр Іотичного спрямування.

Тема: “Ще не вмерла Укра Їни н І слава н І воля…”

Мета: Виховання любові до рідного краю, почуття причетності до всіх подій які відбуваються в Україні, пробудження національної свідомості, формування і розвиток почуття гордості за свій народ, країну, готовності здобувати якісну освіту і розумними справами збагачувати рідну землю.

Обладнання: Відеоролик Гімну України, презентація.

Зміст заходу

Звучить Гімн України. (СЛАЙД №1)

І вступна частина. (відео… без звуку)

Вчитель: – Діти, ми з вами живемо в найчудовішій країні світу – в Україні. (СЛАЙД № 2)

1-й учень: Мені Україна за все наймиліша –

Це рідна Вітчизна, як мати – одна.

Для кожного мила, ясна, найсвітліша,

Найкраща у цілому світі вона!

2- Й учень: Верба тут над річкою й диво – калина,

У луках волошки… Пшеничні поля…

Найкраща у світі моя Україна,

Моя найсвітліша, чудова земля!

3- Й учень: Для мене усе тут – найкраще, єдине

І серденьку миле, чарівне, своє.

І думкою кожен в куточок свій лине,

Дорожче за край свій, ну що в світі є?

4- Й учень: Тут навіть повітря найкраще у світі,

На квітах настояне і на меду.

По-особливому сонечко світить,

Ну де я у світі щось краще знайду?

ІІ основна частина.

(СЛАЙД № 3)

Вчитель: – Україна – це велика незалежна держава. А кожна

Держава світу, які б народи не жили на її території, має свої

Державні символи: герб, прапор, гімн.

(СЛАЙД № 4)

1-й ведучий: – Герб – це символ влади. В основу сучасного герба нашої держави покладено стародавній золотий тризуб на синьому тлі.

(виходить учень із зображенням Герба України)

Це дуже старовинний знак. Він зустрічається ще за часів Київської Русі, зокрема на монетах київського князя Володимира Великого, який жив понад тисячу років тому. Отже, нашому гербові – більше тисячі літ!

2-й ведучий: – Герб головний символ держави. його зображують на прапорах, монетах, печатках, документах.

5-й учень:

ГЕРБ

Наш герб – тризуб,

Це воля, слава й сила;

Наш герб – тризуб,

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню

Несемо ми людям.

Наталка Поклад

1-й ведучий: – Синє небо над золотою нивою – наке значення кольорів прапора України.

(виходить учень із зображенням Прапора України)

(СЛАЙД № 5)

2-й ведучий: – Отже, наш прапор синьо-жовтий, бо за правилами кольори прапора читаються згори донизу.

6-й учень:

ПРАПОР

Прапор – це державний символ,

Він є в кожної держави;

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє – небо, жовте – жито;

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня, знають діти.

Наталка Поклад

(СЛАЙД № 6)

1-й ведучий: – Гімн – це найголовніша пісня країни.

Ця пісня виражає найсердечніші думки і прагнення нашого народу.

(виходить учень із зображенням тексту Гімну України)

2-й ведучий: – Гімн – урочиста патріотична пісня, яка уславлює Україну. Вона звучить щоденно о 6 – й годині ранкута о 24-й годині по українському радіо.

Вчитель: – Всі найбільші свята українського народу починаються і закінчуються урочистим виконанням Гімну України.

Як треба слухати Гімн? Яку назву має Гімн України? Хто є авторами Гімну України?

Вчитель: – Шановні діти! Сьогодні – 14 вересня 2012 року в усіх школах України проводиться Єдиний урок, присвячений

150-й річниці з дня написання віршів до Гімну України.

1-й ведучий: – У рік такого поважного ювілею важливо згадати подробиці створення гімну та цікаві моменти з його “біографії”. В Україні в минулому столітті як національні гімни використовували різні пісні.

2-й ведучий: – Наприклад, як національні гімни використовували “Заповіт” Тараса Шевченка, “Не пора” (слова Івана Франка, музика Дениса Січинського), “Вічний революціонер” (слова Івана Франка, музика Миколи Лисенка).

1-й ведучий: – Але жоден твір української літератури не мав такої величної і трагічної долі, як гімн “Ще не вмерла Україна”. Величної, бо в пісні втілено споконвічне прагнення народу до незалежності. Трагічної, бо понад століття життєствердний гімн переслідували, забороняли.

2-й ведучий: – Вважається, що вірш “Ще не вмерла Україна” було написано восени 1862 року, проте музикознавець Юрко Зелений поділився інформацією, за якою вірші нашого славня з’явилися з-під пера дещо раніше – улітку того самого року. 1-й ведучий: – Ось як це було. У серпні 1862 року зібралася вечірка, на якій були присутні Павло Чубинський, Тадей Рильський, та інші.

Бесідуючи, згадали про похорони Тараса Шевченка та панахиду по п’ятьох убитих у Варшаві під час придушення маніфестації в лютому 1861 року.

2-й ведучий: – Похорони й панахида відбувалися в один день, і під час останньої звучав польський гімн. Відтак присутні на вечірці виконали його під акомпанемент фортепіано.

1-й ведучий: – Тоді Павло Чубинський і зазначив, що замість співати чужого, краще написати свій. Присутні на вечірці студенти жартома зімпровізували, переклавши слова польського гімну. Такий підхід не сподобався Павлові Чубинському, і він запропонував свій варіант.

2-й ведучий: – Пісня була готова, й усі присутні записали її слова. Тадей Рильський віддав свій екземпляр Володимирові Антоновичу, який за кілька тижнів у Києві доручив Миколі Лисенку покласти вірш на музику. Й уже за тиждень нова “Українська Марсельєза” облетіла Лівобережжя.

Але гімном стала на Правобережжі.

1-й ведучий: – Один з екземплярів гімну, записаного на згаданій вечірці, потрапив до рук Пантелеймонові Кулішу. Перебуваючи у Львові, він пообіцяв Ксенофонту Климковичу надіслати ненадруковані вірші Шевченка з архіву петербурзької “Громади”. Так і зробив.

Але чи то сам Куліш, чи Павлин Свєнціцький, що мав передати вірші, помилився, і разом із поезіями “Заповіт”, “Мені однаково” та “М. Костомарову” було передано й текст вірша “Ще не вмерла Україна”.

2-й ведучий: – Й ось у четвертому випуску журналу “Мета” за 1863 рік публікуються ці чотири вірші. Ще більше сплутало карти те, що журнал відкривався віршем “Ще не вмерла Україна”, а далі було подано поезії Шевченка з його підписом у кінці.

1-й ведучий: – Цей номер потрапив до рук священика Михайла Вербицького. Він просто-таки фанатично любив Шевченка і мріяв покласти на музику всі його вірші. Отримавши такий приємний подарунок, уже за тиждень поклав на музику всі чотири поезії.

Й у грудні того самого 1863 року на зібранні громади Перемишльської семінарії вперше прозвучала “Ще не вмерла Україна”.

2-й ведучий: – Ректора пісня вразила, і він рекомендував семінаристам поширювати її між паломниками, а автора музики отця Михайла попросив зробити із соло хорал. Сказано – зроблено. На свято Івана Хрестителя в Перемишлі багатотисячний натовп слухав могутній хорал.

1-й ведучий: – На святі був тоді і львівський єпископ Тома Полянський, засновник першого українського театру у Львові. Він неабияк уподобав хорал і використав його (щоправда, з невеличкими змінами – пісня звучала як “Ще не вмерло Запоріжжя”) в постановці оперети Карла Гайнца “Запорожці”, якою 25 грудня 1864 року й відкрили театр.

2-й ведучий: – Пісня так припала до душі публіці, що її виконували на біс. А вже наступного ранку її співав увесь Львів. Уся Галичина, як і Вербицький, вважала, що слова пісні належать перу Тараса Шевченка.

Саме тому ця пісня на музику Вербицького й стала гімном – спочатку Галичини, а потім і УНР. А “Українську Марсельєзу”, що її написав Лисенко, швидко забули. 1-й ведучий: – Злившись воєдино, слова і музика пісні одухотворювали покоління борців за волю України. 2 – й ведучий: – Січень 1918 року, коли було проголошено незалежність Української Народної Республіки, став знаковим для гімну.

Тоді музика і слова часто з’являлися в багатьох виданнях у Києві, Львові, Відні, Берліні українською мовою та в перекладах.

1-й ведучий: – Офіційно славень було затверджено аж у березні 1939 року – як гімн Карпатської України. Проте шовіністичний угорський уряд заборонив пісню так само, як її 70 років забороняли в Радянській Україні. 2 – й ведучий: – Та заборони не стали перепоною для виконання гімну творчими колективами. Очевидно, незламний дух пісні додавав відваги тим, хто її прагнув зберегти й передати наступним поколінням.

1-й ведучий: – Тернистий шлях, що його пройшла ця незвичайна пісня, таки завершився. Наприкінці 1989 року над відновленою могилою Павла Чубинського, що на Книшевому цвинтарі в Борисполі, вона, ніби фенікс, відновилася, народилася знову і прозвучала в рідному краї поета у виконанні народного хору під диригуванням Леопольда Ященка.

2 – й ведучий: – Численна громада, що прийшла пом’янути поета, підхопила пісню й заспівала. І це, мабуть, була найбільша вдячність Чубинському. Пісня “Ще не вмерла Україна” стала гімном молодої незалежної держави, про яку й ідеться у вірші.

ІІІ заключна частина.

Вчитель: – Отже, нашу землю, рідну домівку, Україну, що здобула незалежність і будує державу, іі символи ми повинні берегти і любити.

Що ж таке Україна? Яку назву має народ України? А хто ж ми з вами?

Так, ми – українці, велика родина.

Мова у нас солов’їна.

Квітне в садочку червона калина.

Рідна земля для нас всіх – Україна.

Назвіть державні символи України. Що означають кольори нашого прапора? Яке слово можна прочитати, уважно вивчивши герб України? Хто є автором Гімну України? Коли відзначають День незалежності України?

Яке місто є столицею України? Які пісні, вірші про Україну ви знаєте? Чи любите ви Україну?

Що для цього треба робити?

7-й учень:

Дитино українська!

Землю свою в рученятах чистих

Тримай!

Люби її, бережи,

До неї зла не впускай!

Тоді і до тебе

Зло не торкнеться.

І ненька-земля тобі

Усміхнеться.

6-й учень:

Живи, моя ти рідна Україно,

Співай пісні про мир на всій землі.

Знай, Україно, всі ми – твої діти.

Ми українці всі – і я, і ти.




“Ще не вмерла України ні слава ні воля…”
Обратная связь: Email