Що дало мені вивчення байки у школі?
Протягом навчання у школі я познайомився з байками Є. Гребінки, П. Гулака-Артемовського, Л. Глібова. Байка увійшла в моє життя як своєрідна казка з життя тварин. Так байки я сприймав у ранньому дитинстві, коли в початковій школі ознайомились ми з таким твором як байка.
Байки вчили нас бути щедрими на добро, на правду, на красу. Уже в 5-7 класах ми вчилися критично оцінювати події, заглиблюватися в алегоричний зміст байок, що захищали інтереси скривджених і пригноблених. Байки наших українських байкарів – це глибокі спостереження життя, в яких виявляються критичний розум людини, дотепний і дошкульний гумор, демократичні погляди.
Назавжди в моїй пам’яті залишаться мудрі слова П. Гулака-Артемовського з твору “Пан та Собака”: Той дурень, хто дурним іде панам служити, А більший дурень, хто їм дума угодити! І хоча ця байка розповідає про безправне життя кріпака, викриває соціальні проблеми часів кріпацтва, ми вчимось у неї не бути жорстокими, не знущатись над беззахисними, не бути самодурами у житті. Байки Є. Гребінки осуджують події того часу, але я вважаю, що можна провести паралель і з сьогоденням. “Ведмежі суди” і сьогодні є у нашому житті, тож і нас байка вчить бути чесними і справедливими. Байки Л. Глібова вчать нас поглянути на себе з боку, критично осмислити риси свого характеру і вчинки. Байки Л. Глібова спрямовані проти паразитизму, марнотратства, жорстокості, бездушності людини.
А хіба це не актуально і зараз? Тож, читаючи байки класиків та сучасних письменників, ми вчимося критично осмислювати нашу дійсність і наші вчинки, замислюватися над тим, що треба робити конкретне, аби життя в нашій країні поліпшилося. Байки навчили мене помічати комічне в житті, де на кожному кроці є місце гумору.
Твір на тему: Що дало мені вивчення байки у школі?
Що дало мені вивчення байки у школі?