|  | 

Симоненко. Мотиви лірики “Я хочу праці бути вічним другом і ворогом одвічному злу

Василь Симоненко – поет як прекрасної так і трагічної доля. Олесь Гончар називав його “Витязем молодої української поезії”. Життя його було, як метеорит.

Він сліпучо сяйнув на українському небосхилі й пішов за обрій, полишивши сучасників у болючих роздумах: жити їм так, як він, чи далі животіти у вічному страху і духовно нидіти.

Вже з самого початку Симоненко поставив перед собою моральні принципи і завдання. він міг стати байдужим і черствим у 40 чи 50-ті роки, але він цього не зробив, він боявся прожити не потрібне, марне життя, саме тому, більше всього не любив байдужості у людях, бо від неї, справді все зло на світі. Його мета – залишити після себе на землі і у серцях людей, якийсь слід, принести користь людям:

І на стежках порослих будяками,

Що обминали зморені діди,

Я залишу мужицькими ногами

Хай неглибокі, та чіткі сліди

(“Я в світ прийшов не лише пити й їсти”)

А заради цього варто протистояти злим силам; мати відкрите обличчя, совість і говорити правду. Саме життєва правда стає мірою краси для Симоненка. Він був і залишався завжди, аж до самого кінця, чесною, відзивчивою людиною, був патріотом і сином своєї землі, котрий ніколи не зумів би зрадливо чи підло поступити. Наскільки йому мила й дорога Україна бачимо у його віршах, особливо у вірші “Україна”:

Коли мечами злоба небо крає

І крутить твою вроду вікову,

Я тоді з твоїм ім”ям вмираю

І в твоєму імені живу.

Як заповіт звучать слова із вірша “Лебеді материнства”:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину!

Ці слова є повинністю кожної людини усіх часів. Цей вірш став колисковою поета, бо людина, як вважав поет, починається з колиски і мови матері, і є втіленням історії, характеру й долі народу.

Але найбільше й найкраще враження справила на мене річ Симоненка, яка на мій погляд, найширше виражає протистояння автора тодішній “недійсній” дійсності. І зараз не будемо пояснювати і аналізувати те, що не потребує пояснень:

Де зараз ви, кати мого народу?

Де велич ваша, сила ваша де?

На ясні зорі і на тихі води

Вже чорна паща злоба не впаде.

…Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Твір на тему: Симоненко. Мотиви лірики “Я хочу праці бути вічним другом і ворогом одвічному злу




Симоненко. Мотиви лірики “Я хочу праці бути вічним другом і ворогом одвічному злу
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email