Символічний зміст поезії Я. Щоголіва “Листопад”
Кожна пора року красива і неповторна по-своєму: і білосніжна зима, і весела буйнотравна весна, і красне літечко, і золота осінь. Про ці пори року складено безліч казок, прислів’їв, літературних творів. Багато поетів малювали картини природи, оспівували її неповторність і красу.
Видатним майстром пейзажної лірики є Яків Щоголів, який у своїх поезіях зобразив природу у різні пори року, в погожі дні і в негоду. Красу осені показав у поезії “Листопад”. Швидко промайнув вересень зі своїми турботами, жовтень збіг непомітно. І ось уже: Морозний вітер в гай і ліс подув з холодних міст й нещадно з дерева обніс червоно-жовтий лист.
Сіре осіннє небо автор порівнює з циновим дахом, а краплі від роси – зі сльозами. Морозний вітер додає до словесної картини відчуття осіннього холоду, а повторення літери “с” у рядках створює сумний настрій: І висне небо в ті часи, немов циновий дах, і стигнуть краплі від роси, як сльози, на гілках. Осінь у вірші сприймається як жива істота. Листопад наділяється здатністю до людських почуттів. Він береже, жалкує, плаче.
Поезія має і символічний зміст. Поет звертається до людини похилого віку, до людини, що досягла своєї “осені” із запитанням: чи гідно прожиті роки, чи багато хорошого було в житті, чи є за чим жалкувати: А ти хоч краплю теплих сліз зоставив від весни, щоб плакать так, як плаче ліс за літом восени!
(2 votes, average: 3.00 out of 5)Твір на тему: Символічний зміст поезії Я. Щоголіва “Листопад”
Символічний зміст поезії Я. Щоголіва “Листопад”