|  | 

Синтез романтизму й реалізму – ЖІНОЧІ ОБРАЗИ РОМАНУ

СТЕНДАЛЬ (Анрі Марі Бейль) (1783-1842)

ЖІНОЧІ ОБРАЗИ РОМАНУ

Синтез романтизму й реалізму

Стендаль немов поєднує дві літературні епохи: романтичну й реалістичну. “Червоне і чорне” – безумовно реалістичний роман. У ньому зображена широка панорама життя Франції доби Реставрації від провінції до Парижа, від селян до аристократів. Спектр проблем теж суто реалістичний: герої не ідеалізовані, автор визначає їхні позитивні й негативні риси. Він щиро й навіть нещадно прямолінійно (“Правда! Сувора правда!”) висвітлює всі проблеми життя суспільства.

У своєму творі Стендаль характеризує роман як “дзеркало, яке проносять по великій дорозі. Якщо дорога брудна, якщо на ній є калюжа, це неминуче відобразиться в цьому дзеркалі, і дарма було б звинувачувати його в тому, що воно точно відзеркалює; треба обвинувачувати дорогу або, вірніше, доглядача дороги, що він погано порядкує на ній”.

В образі Жульєна Сореля реалістичні риси поєднані з романтичними. Так, Стендаль сміливо порушує притаманну романтикам однолінійність зображення героя, адже Жульєн – суперечлива особистість, хоча його й наділено домінуючою рисою – честолюбством, і саме вона спричиняє зміни в сюжеті роману.

Проте в деяких фрагментах крізь реалістичну канву оповіді немов “просвічується” романтизм. Наприклад, ви вивчали, що романтики оспівували самотнього гордого персонажа, який прагне поринути у височінь фантазії, відірватися від буденщини (“дивлюсь я на небо…”). Герой “Червоного і чорного” переживає ті самі почуття: “Жульєн стояв на високій скелі й дивився в небо, розпечене серпневим сонцем. Він міг охопити поглядом місцевість, що простяглася від його ніг на двадцять льє навкруги.

Час від часу яструб злітав зі скелі над його головою й беззвучно креслив у небі величезні кола. Жульєн машинально стежив очима за хижим птахом. Його вражали спокійні могутні рухи, він заздрив силі яструба, самотності хижака. Така доля була в Наполеона; чи не судилася вона і йому?”

Проблема трагічного конфлікту гордої самотньої особистості й суспільства, бунту й загибелі, яка є центральною в романі, – традиційна для романтизму, але вирішена вона в реалістичному ключі й реалістичними засобами.

Романтичними є також деякі деталі. Так, поховання Матильдою голови Жульєна – романтичний атрибут. Так само, як і смерть пані де Реналь.

Вона описана романтично і навіть сентиментально: жінка тихо згасає від горя, обнімаючи своїх дітей. Однак водночас постановка проблеми перебування жінки в шлюбі – безумовна заслуга саме реалістичної літератури XIX ст.

Отже, у соціально-психологічному романі Стендаля “Червоне і чорне”, написаному на початковому етапі розвитку реалізму у Франції (1830), органічно поєднані риси реалізму й романтизму.




Синтез романтизму й реалізму – ЖІНОЧІ ОБРАЗИ РОМАНУ
Обратная связь: Email